Архів
Курси валют
Погода
11°C
14°C 10°C
  • неділя
    20°C 11°C
  • понеділок
    22°C 12°C
  • вівторок
    26°C 14°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Perekhodymo na latynku: чи будуть українці писати латинкою

Латинка замість кирилиці?
Латинка замість кирилиці? / BBC

Ідея глави українського МЗС Павла Клімкіна щодо впровадження в Україні латиниці, як завжди, розколола соціум на два табори.

Суперечка вийшла такою гарячою та палкою, що її учасники навіть забули первісний текст посту на Фейсбуці, котрий опублікував Клімкін.

Чому б (нам) не подискутувати? Яка ваша думка про це? – запитав очільник українського МЗС.

Репліка Клімкіна стала сприйматися, як позиція офіційної української влади, що, звісно ж, зовсім не так. І це перший момент, котрий має заспокоїти противників латинки: на рівні Кабміну такий перехід ніхто не планував і не планує. Але принаймні поговорити на цю тему можна.

Читайте також: Не знали державної мови: в Естонії звільнили з роботи 12 рятувальників

Як писати українською латинкою
На зміну проблеми двомовності в Україну прийде проблема "двоалфавітності"? Втім, уряд переконує, що наразі існують більш насущні турботи.

Аргументи "за"

Не будемо зараз заглиблюватися в історію питання й аналізувати, як і коли виникло кириличне письмо і якими були спроби перейти на латинку. Відомо, що письмову революцію затівали ще в XVII столітті, а також і пізніше – зокрема, в 1834-му, коли український мовознавець Йосип Лозинський запропонував "абецадло" – латинські літери української мови на базі польського алфавіту. Подібна інформація є широко доступною, але нас більше цікавить день сьогоднішній.

Йосип Лозинський
Йосип Лозинський – український гуманітарій ХІХ сторіччя, котрий запропонував "Абецадло" – схему написання латинськими літерами українських слів.

А на сьогодні реалїі є такими, що частина української інтелігенції (передусім, західноукраїнської) обстоює перехід на латинку. Зокрема, львівський художник Влодко Костирко пише статті латиницею. Серед захисників ідеї – також відомий письменник Андрій Любка, який створив словник нових слів (типу "верстак" замість "комп'ютер", "осiдок" замість "офіс" тощо).

"Зараз триває процес євроінтеграції, – зазначив Любка на одній з дискусій на цю тему. – Це безпосередньо пов'язано з питанням оформлення документів, яке відбувається саме на латиниці. Наприклад, написання мого імені, скажімо, польською, викликає певні складнощі. Наш сучасний правопис латиницею настільки спотворений, що при оформленні документів польською і при зворотному перекладі українською моє ім'я звучить вже не як "Андрій", а як "Андріі". Тобто виходить, що документи належать вже зовсім іншій людині. Знання латинського алфавіту і його відповідність українському дозволяє нам вирішити це питання".

Як писати українською латинкою
Інтернетом вже гуляють інструкції про те, "як писати українською латинкою"

Однак справа не тільки й не стільки в коректному оформленні документів. Народний депутат попередніх скликань Андрій Шкіль переконаний у тому, що "до НАТО і ЄС суспільну думку штовхала кремлівська агресія. До латинки штовхає все те ж, плюс необхідність повернення до європейського культурного дому. Можна квартирантами, але краще співвласниками". Він же додає: "Кирилиця як РПЦ – канонізує благеньку екзистенцію під кремлівською бузиною. Здається, і духмяна, і тінь дає, але плід – отруйний, а запах дурманить".

Таким чином, перехід на латиницю знаменував би собою остаточне поривання з радянським, а також більш давнім – колоніальним – минулим України, коли та була частиною російської імперії. Так, принаймні, вважають прихильники подібного проекту. Його ж противники мають, зрозуміло, протилежний погляд. Вони, зокрема, відкидають апелювання до досвіду Казахстану, котрий якраз знаходиться в процесі подібного переходу.

Читайте також: Перехід на "латинку": В’ятрович вказав на небезпеку такого рішення

Аргументи "проти"

Відмовитися від кирилиці Казахстан планує до 2025 року. Проте, як зазначає сходознавець Андрій Бузаров, "там дискусія про це давно йде і носить природний характер. Казахська мова належить до тюркської групи. Спочатку вона була на арабській графіці, потім її перевели на латиницю і тільки потім – на кирилицю. Тут немає політичного аспекту, тільки природний процес. Рано чи пізно ця трансформація повинна була відбутися".

Крім цього, експерти повідомляють про ті суми, котрі готовий витратити Казахстан на письмову революцію. Порядок цифр вражає й не може не актуалізувати питання, чи є в Україні подібні "вільні" кошти? За оцінками міністерства освіти і науки Казахстану, перехід на латиницю потребуватиме одноразових витрат в розмірі 300 мільйонів доларів. Це що стосується разових інвестицій, пов'язаних з виправленням документів, друкуванням нових підручників, "перепрошивкою" програмного забезпечення.

Також необхідні ще 110 мільйонів доларів на переучування населення і трудових ресурсів зокрема. З огляду на те, що перехідний період може скласти від трьох до п'яти років, сума витрат сукупно наблизиться до 330-550 мільйонів доларів, а з урахуванням одноразових інвестицій – й до 600-800 мільйонів доларів. Але це попередні оцінки, котрі, як показує практика, завжди занижені, щоб не шокувати і без того стурбовану громадськість. Загальні ж витрати на проведення "алфавітної" реформи можуть сягнути одного мільярда, й при цьому варто враховувати, що населення Казахстану в два рази менше, ніж в Україні, так що для нас ця сума може цілком подвоїтися.

Але гроші вирішують не все. Письменник Андрій Кокотюха вказує на те, що українізація в нашій державі триває й без того тяжко, аби не відлякати тих, хто готовий перейти на державну мову, додатковими складнощами, пов’язаними з латинським алфавітом.

Що ми маємо в Україні? Незважаючи на багаторічні протести активістів і довгоочікуване скасування закону Колесніченка-Ківалова, який передбачає фактичну двомовність, українізувати український простір не вдається. І, на жаль, в найближчій перспективі прогресу не передбачається. Українською мовою сьогодні друкується набагато більше книг, ніж раніше. Але інформаційний простір, перш за все – телебачення, віщає двома мовами. А серіали взагалі виходять російською, хоч і зроблені тепер в Україні. Нарешті, російська мова як мова книг, медіа, ресторанних меню і зовнішньої рекламі не заборонена і не зачищена. Уявіть собі: якщо Україна раптом офіційно перейде на латиницю, то в більшості меню напишуть "kofe", а не "kava". Ви замовите не "mluntsi z surom", а "blinu s tvorogom". Згоден, це дещо перебільшено. Однак корінь проблеми, думаю, ви побачили, – пише Кокотюха.

Він же продовжує: "Припустимо – знову лише припустимо! – що на латиницю переведуть тільки україномовних українців, які звикли працювати з багатостраждальною державною мовою. Це означає, що російська мова, дуже широко поширена в Україні, залишиться на кирилиці. Як ви думаєте, у якого алфавіту буде більшою аудиторія? Відповідь очевидна. Поки в Україні паралельно ходять дві зрозумілі для читання мови, є шанс поступово зробити українську більш конкурентною і впровадити в обіг ширше, ніж зараз. Але варто для підкреслення відмінності від російської перейти на латиницю, як позиції російської моментально зміцняться, вона рвоне вперед. А вся декларована українізація теж піде – але коту під хвіст. До речі, цю думку підтримують відомі прихильники українізації", – вважає письменник.

Читайте також: Українці розробили платформу для захисту державної мови

Дійсно, така відома прихильниця українізації й колега Кокотюхи по цеху, як Лариса Ніцой також переконана в тому, що Україні не варто обговорювати перехід на латиницю, бо інакше країна втратить свою давню писемність і історію. Вона пояснює, що кириличні літери були введені в Україні ще задовго до появи Московії й згадує Софію Київську, на стінах якої є фрески зі словами, написаними кирилицею 1000 років тому.

Нам потрібно в першу чергу берегти своє. Якщо ми відмовимося, ці пам'ятники стануть російськими, як і наша історія, і наші князі. Ми власними руками, добровільно відмовимося від своєї спадщини на їхню користь. А цього не можна допускати ні в якому разі, – каже Ніцой.

Як писати українською латинкою
Тисячолітні графіті Софії Київської, створені задовго до "Московії" та формування російської мови, написані кирилицею, нагадує письменниця Лариса Ніцой.

На бік Кокотюхи та Ніцой стає й директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. Він теж побоюється того, що в нашій країні перехід з кирилиці на латиницю може спровокувати посилення русифікації. В останні роки все більше російськомовних громадян переходять на українську, введення латиниці створить додатковий бар'єр і зупинить багатьох з них, пише він на своїй сторінці в Facebook.

"Відмова від кирилиці захистить нас від Росії і наблизить до Європи" – головний аргумент її прихильників. Однак насправді зміна письма може зіграти протилежну роль – посилення русифікації", – зазначає експерт. За його словами, нововведення "може спровокувати рух в протилежному напрямку – звична кирилична російська для багатьох (особливо, старших людей) буде простішою, ніж незнайома латинська українська".

Риску під подібними обговореннями підводить віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.

Я думаю, що треба не на латиницю переходити, а новий закон про державну мову якомога швидше приймати. Це справа і більш насущна, і більш предметна, – твітує чиновник.

І хоча здається, що дана тема закрита, майже напевно можна передбачити, що до пертурбацій, пов’язаних з латинкою, повертатимуться ще неодноразово. Принаймні, доки інша "реформа" не переб’є враження від "алфавітної".

Читайте також: Хто навмисне розпалює сепаратизм на Закарпатті

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук