Про реформування у Міністерстві інфраструктури
– Я не сумніваюсь, що тут ми зробимо не менш успішну реформу, ніж з сервісними центрами (примітка редакції: Криклій – один з головних реформаторів сервісних центрів МВС).
Читайте також: Про сполучення з Кримом: Криклій пояснив свої слова, які викликали бурхливу реакцію українців
– Тут значно більше викликів, і в той же час значно більше можливостей. Поки ми налаштовуємось на роботу, вивчаємо усю проблематику. У центральних органах виконавчої влади ми розпочнемо сервісно орієнтовані реформи, які будуть спрямовані на інтереси громадян.
– Ми вже звільнили двох керівників. Зокрема, Славомира Новака, щоправда, він сам звернувся з заявою, розуміючи, що змінився політичний ландшафт. Звільнили і Михайла Ноняка (голову Державної служби України з безпеки на транспорті, – 24 канал), який був скандальним учасником багатьох корупційних скандалів.
Славомир Новак (праворуч) та Михайло Ноняк (ліворуч)
– У Укравтодорі та Державній службі безпеки на транспорті ми почнемо важливі структурні реформи, будемо змінювати команду, топменеджмент, регіональні представництва, підходи, прибиратимемо конфлікт інтересів. Сподіваюсь, що скоро громадяни відчують наші перші успішні кроки.
За пів року дороги не відремонтують
– Якщо я скажу, що ми за пів року змінимо дороги, то це буде фантастика. 30 років не будували, а тут за пів року зробили.
Читайте також: Європейські банки дадуть 900 мільйонів євро на дорогу Київ – Одеса
– Дорожній фонд разом з грошима міжнародних фінансових організацій складає 74 мільярди гривень. Також ми плануємо залучати різні концесійні проєкти, працювати з органами місцевого самоврядування, щоб вони самостійно залучали фінансування. Ось так будемо з двох фронтів активно будувати дороги – місцеві, регіональні і звісно національні.
На ремонт доріг у 2020 році виділять рекордну суму / інфографіка 24 каналу
Концесійна дорога
– Концесійна дорога (платні дороги, побудовані приватним інвестором, – 24 канал) має бути альтернативною. Не існує таких прикладів в світі, коли концесійна дорога – єдина, якою ви можете їхати. Як правило, ці дороги значно якісніші, скорочують шлях та мають менше обмежень.
– Концесія доріг – це єдиний тип концесії, коли держава має зобов’язання перед концесіонером, а не навпаки. Бо, якщо ми здаємо порти, то в концесіонера є великий перелік зобов’язань: інвестиційні, соціальні. Ще й держава отримує концесійний платіж.
Важливо! Рада схвалила закон про концесію: що це таке
– У випадку з дорогами – по-іншому. Інвестор вкладає гроші в дороги, а держава має забезпечити певний рівень дохідності. Дохідність прив’язується до мінімальної необхідної кількості трафіку. Це приблизно 13-15 тисяч автівок щоденно. А таких ділянок у нас небагато. Відповідно, якщо дефіцит трафіку буде утворюватися, то компенсовувати його має держава.
Концесійна дорога/ Ілюстрація
– Тому, з одного боку, такі прокти є швидкими, бо їх реалізують інвестори. Але не завжди вони є вдалими, бо з’являється додаткове фінансове навантаження на державу.
Де можуть бути концесійні дороги?
– В Україні є чотири ділянки, де концесія може працювати. Це Львів – Краківець, Біла Церква – Київ, Кільцева дорога в Києві і об’їзна біля Одеси. Це невеликі ділянки, до 60-70 кілометрів. Наприклад, щоб збудувати концесійну дорогу Львів – Краківець потрібно 400 мільйонів євро. Ми плануємо розвивати напрямок концесії, але до цього потрібно ставитись обережно і не поспішати.
– Ми дотримуємось думки, що там, де у держави є поганий управлінець (а у держави майже всюди поганий управлінець) – треба шукати альтернативні варіанти.
Залізничні вокзали в концесію
– Концесія – це коли ми передаємо майно на довготривалий термін і вони вже оперують цим інфраструктурним проєктом. Вони дотримуються концесійних умов, які взяли на себе, а у разі їх невиконання договір розривається. Власне тоді держава виграє. Концесія у нас діє з портами, аеропортами і держава від цього тільки виграє. Аналогічно зробити ми хочемо і з залізничними вокзалами. Ці проєкти, звісно, що мають попит.
Залізничні колії
– Дивно, коли певні залізничні вокзали по трафіку не менші, ніж найкращі, найвідоміші торгівельні центри в Україні. Тільки торгові центри дуже прибуткові, а залізничні вокзали збиткові. Тому тут точно треба наводити порядок.
Читайте також: Уряд планує розділити Укрзалізницю на три компанії: деталі
– Залізниця – це новий проєкт, вона тільки почала свою реформу корпоратизації. Якщо нам передадуть залізницю в нашу сферу управління, то будемо пропонувати концепцію, де будуть три незалежні оператори, які будуть відповідати за доступ до інфраструктури та вантажні та пасажирські перевезення. Таким чином створиться конкурентний ринок.
– Пізніше до цього можна буде залучати й приватну тягу. В конкурентних умовах створюється найкращий продукт. Не думаю, що це знищить Укрзалізницю, вона як оператор вантажних перевезень зможе зайняти свою нішу в цьому ринку.
Як зменшуватимуть кількість ДТП
– Щоб уникнути аварій не потрібно придумувати велосипед. По-перше, потрібно мінімізувати людський фактор. Нам необхідно спільно з МЗС доопрацювати автоматичну фото та відеофіксацію.
– Бо виходить якесь замкнене коло – ми будуємо кращої якості дороги, а люди починають швидше їздити. Вища швидкість – більше ДТП. А ДТП, які трапились на високій швидкості, несуть більшу загрозу для життя.
– По-друге, це стосується Державної служби безпеки на транспорті, я там хочу частину повноважень делегувати до наших місцевих органів самоуправління. Щоб вони могли теж долучитись до цього процесу, контролювати габаритно вагові параметри автівок.
Аварії в Україні все частішають
– По-третє, максимум запускати інтелектуальні транспортні системи, які дозволять аналізувати, розуміти, прогнозувати та вибудовувати стратегію розвитку дорожнього господарства.
– Безпечні дороги залежить від тих же запитів і проблем, які ми будемо бачити за результатами аналітики. Бо досі весь вся ця аналітика доволі віртуалізована. В кращому випадку збирається на папері. Дуже важливо і суттєво покращить якість тієї інформації, з якою ми будемо працювати і вже після цього приймати управлінські рішення.
Про роботу у Верховній Раді
– В мене був один робочий день у Верховній Раді, але дуже ефективний. Я думаю, якщо порівнювати з кількістю прогулів, то я в принципі у відсотковому відображенні найменше всіх цих сесій.
На запитання журналістки, чи сподобалось вам бути народним депутатом, він відповів: "Чесно? Ні".
Владислав Криклій
– Думаю, що у Верховній Раді точно потрібно створити відкритий офіс. От коли хтось скаржиться, що хтось є прогульником, я розумію тих прогульників. Я посидів зранку до вечора там у перший сесійний день. Але там настільки незручні крісла, вони коротенькі, ноги впираються. Дуже незручний кут. Ноги починають німіти і я потім просто не міг встати.
– Я не уявляю, як в них можна тиждень поспіль, не встаючи, там сидіти. Можна інвалідність там отримати і я не жартую. Треба з тими кріслами щось робити, бо прийдеться кожного першого лікувати. (Зазначимо, що Криклій пропрацював народним депутатом від “Слуги народу” один день). Власне, я розумію, чому вони так часто виходять і йдуть кудись в кулуари – щоб перейтись, бо просто починаєш втрачати відчуття ніг.
Як Криклія запросили на посаду міністра?
– Відбір на посаду міністра я проходив на конкурсній основі. Попередньо, Олексій Гончарук, тоді ще заступник керівника Офісу Президента та президент запропонували спробувати свої сили. Я прийшов з командою, показав презентацію та розповів про своє бачення. Я люблю такі челенджі, чим важче – тим краще. Поки важко, але мені подобається.
Читайте також: Дороги, аеропорти і порти: що може змінити закон про концесії
– А щодо роботу з Арсеном Аваковим, то у нас були робочі стосунки. На посаду його заступника мене запросив не він, а Тигран Авакян. Я перетинався з ним після Майдану, коли він був заступником міністра з євроінтеграції. Він розповів, що у Кабміні біда з інформаційною системою і запитався, чи мені не було б цікаво з цим попрацювати. Я погодився.