Раніше в Україні вже звернули увагу на суттєві недоліки у законопроєкті. Його мають доопрацювати. В етері 24 Каналу детально проаналізував законопроєкт про мобілізацію Олександр Золотухін – юрист у питаннях армії та проходження військової служби.

Дивіться також Мобілізація через лотерею․ Як це працює в США, чи підходить Україні і кого відправляють на фронт

Порушення прав людини

Новий закон про мобілізацію мав серйозний розголос у суспільстві. Люди розділились на тих, хто підтримував його, та на тих, кого він обурив.

Я б назвав цей законопроєкт боротьбою двох інтересів. У першому випадку маємо інтереси тих, хто перебуває в тилу, звикли та адаптувалися до норм, які існують. У другому – значна кількість військових, які фактично з лютого 2022 року не мали достатнього відпочинку,
– наголосив Олександр Золотухін.

Законопроєкт є дуже об'ємним, 72 сторінки, на яких передбачена низка змін у чинне законодавство. Вони стосуються власне як проходження служби, так і осіб, які досі або перебувають на обліку, або досі не стали на облік.

"Є багато порушень прав людини, порушення Конституції. Основні заходи, які пропонують для змін у законопроєкті стосуються призовників, тих, хто перебуває на військовому обліку. Суттєво звужуються їхні права в контексті відстрочки, оскільки підстав для відстрочки стає менше", – зауважив юрист.

Власне, спроба призовників в реалізації цих прав теж звужується. Адже якщо раніше, якщо умовна матір із сім'ї потребувала догляду, то не йти до війська міг і зять, і всі сини, і чоловік. Згодом внесли зміни, що лише хтось один з сім'ї матиме відстрочку через догляд.

Тепер же пропонують, що людина має сама обирати, хто за нею буде доглядати. І лише у випадку, якщо вона справді потребує стороннього догляду.

Читайте також "Військкомати на десятки років застрягли у минулому": у Раді розповіли про план реформи ТЦК

Однією із найбільш кричущих норм було обмеження прав на користування майном людей, які ухиляються від служби. Тобто фактично особа буде позбавлена права користуватися своєю нерухомістю, рахунками в банках тощо.

Це є звуження істотних прав, оскільки без рішення суду ТЦК матиме можливість накладати арешти на рахунки, майно, на спроби отримати кредит,
– зазначив юрист.

Це чи не найбільше збурило суспільство. На порушення вказав і Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець.

Функції ТЦК переклали на інші органи

Зміни також торкнулися власне забезпечення призову. Наприклад, органи місцевого самоврядування, які раніше лиш
організовували мобілізаційні заходи, оповіщували населення, тепер мають забезпечувати призов.

Тобто на них перекладають ще величезну кількість функцій, які раніше були лише в ТЦК.

У законопроєкті є багато моментів, коли функції ТЦК фактично перекладають на низку інших органів. До прикладу, на роботодавців та працівників поліції щодо вручення повісток, на консульські органи, які не мають права здійснювати жодних дій щодо осіб, які перебувають за кордоном без наявності військово-облікових документів тощо,
– пояснив Золотухін.

У такий спосіб розпорошуються функції у самих територіальних центрах комплектування.

ТЦК знатиме про призовника все

Зауважимо, що робота над Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" вже закінчилася. Тобто в цьому електронному реєстрі міститься інформація про всіх призовників.

Однак ТЦК мають ще надати доступ до низки інших реєстрів. Наприклад, реєстру про права на нерухоме майно, до інформації про банківські оклади. Усе для того, аби вчасно блокувати або вносити до відповідних реєстрів відомості про власне військовозобов'язаних.

На мою думку, це доволі небезпечно. Адже фактично це безлімітний доступ усіх працівників ТЦК до інформації з бази. Про людину можна буде дізнатися абсолютно все, без фактично законних підстав для отримання такої інформації. Тобто базові речі щодо захисту персональних даних повністю нівелюються,
– підкреслив юрист.

Разом з тим у законопроєкті є й позитивні зрушення у контексті тих, хто воює. Насамперед звільнені з полону матимуть право на відпустку в 90 днів. До цього питання було не врегульованим.

Також два роки відстрочки отримують ті, хто вже прослужили, які зараз мають лише пів року відстрочки.

Дивіться також Кого не мобілізують у 2024 році: категорії чоловіків, які мають право на відстрочку

Недовіра до МСЕК

Люди також тривожаться через те, що пройшли медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), отримали інвалідність III групи та довідку про відстрочку. Однак у військкомі це право про відстрочку повністю нівелюється, оскільки тепер інваліди III групи підлягатимуть призову.

Інформацію про наявність тих чи інших розладів здоров'я, які викладені в висновку МСЕК, що є спеціалізованою установою, нівелюють. Мовляв, у Міноборони є своя ВЛК, а висновкам МСЕК вони нібито не довіряють. Тобто ми маємо приклад того, коли одна державна інституція не довіряє документу іншої державної інституції, що фактично породжує правовий хаос,
– зазначив Золотухін.

У висновку, людина, що у законному порядку підтверджує факт наявності розладу здоров'я, але інша інституція цьому не вірить. Тож пропонує обстеження заново фактично без належної кількості лікарів для того, щоб діагностувати той чи інший розлад.

Зрештою, у ВЛК не мають і приладів для відповідної діагностики на місці. Тож призовників все одно відправляють до лікарень для отримання медичних висновків.

Відповідальність військовослужбовців

Зауважимо, що уряд також вніс на розгляд законопроєкт №10379 щодо посилення відповідальності військовослужбовця. Він теж виявив неабияку увагу суспільства, оскільки суттєво посилює відповідальність військових за ті чи інші порушення під час несення служби.

Зараз військовослужбовцю досить важко відстояти свої права. Оскільки перебуваючи у зоні ведення бойових дій, доступу до правової допомоги немає. Навіть написати елементарно рапорт про те, що його права порушені, фактично неможливо,
– зауважив юрист.

Відтак це створює доволі негативні способи власне ведення військової служби. Адже людей ще більше залякуємо тим, що у разі невиконання певного наказу, людина може отримати досить серйозний термін арешту. При цьому перебуваючи майже без можливості довести те, що ж було насправді.

Законопроєкт про мобілізацію мають змінити: що відомо

  • Голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич заявив, що окремі норми законопроєкту №10378 мають суттєво змінити. Зокрема, на засіданнях намагалися знайти баланс між конституційними правами громадян та запропонованими у законопроєкті заходами для вирішення завдань мобілізації, які ці права обмежують.
  • Очільниця комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна пояснила, що у законопроєкті також знайшли корупційні ризики. Водночас Міністерство оборони погодилося із зауваженнями.
  • Цікаво зауважити, що народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що станом на ранок 9 січня у Верховній Раді є вже 5 версій законопроєкту про мобілізацію: урядовий і 4 альтернативних.