Мовне питання
Радник команди президента з політичних питань Микита Потураєв прокоментував скандальну заяву Андрія Богдана:
– Нормально, що особиста думка керівник Офісу Президента Андрія Богдана не збігається з переконаннями партії, бо він не є її членом чи головою. Головним рупором того, що відбувається на Банковій є Володимир Зеленський.
Читайте також: Російська мова для Донбасу: які наслідки для України можуть мати заяви Богдана
– Андрій Богдан висловив таку позицію, але я знаю і розумію, що він мав на увазі. Це проблема, коли ти про складні речі намагаєшся сказати просто та коротко і це породжує декілька тлумачень.
Що сказав Андрій Богдан?Очільник Офісу Президента Андрій Богдан в інтерв'ю РБК запропонував надати російській мові статус регіональної на Донбасі. Проте він наголосив, що державною в Україні має бути одна мова – українська. Реакція суспільства та політиків не забарилася. Наприклад, віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко заявив, що вважає ідею російської мови як регіональної спрямованою на штучне розділення українців.
– Я з російськомовного Дніпра. І вже вивчив українську мову, коли навчався в університеті та слухав "Радіо Свободу" та "Голос Америки". Британці й американці мовили на українській та російській мові, тому що вони хотіли отримати результат. Вони знали, що частина України зросійщена. Це безглуздя віддавати в руки ворога зброю. Мова – це зброя.
– Мовний конфлікт починався за Віктора Ющенка з 2003 року. Команда Януковича почала роздмухувати це питання. І пройшло достатньо років, щоб сформувався історичний дискурс.
Микита Потураєв
– Я погоджуюся з меседжем, що такі заяви потрібні для того, щоб коли повернуться окуповані регіони, вони відчували -– Україна про них думає і їм не будуть забороняти російську мову.
– В майбутньому парламенті нам треба визначатися, скільки у нас корінних народів. Держава не може і не має жодного права впливати на національне самовизначення. Нехай люди з українським прізвищем розмовляють російською і вважають себе росіянами, але національною меншиною, яка компактно проживає на території. Путін не прийшов захищати російськомовних, він прийшов завойовувати. І ми його зупинили.
Директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович заявив, що мова – це тема номер один, яка визначає ідентичність українця:
– Українці давно визначилися в темі мови. Всі це заперечують, проте абсолютно більшість громадян вважає, що єдиною державною мовою має бути українська. Такі настрої абсолютно повсюди. На Сході України людям абсолютно байдуже до теми мови. В абсолютній більшості там всі російськомовні. Дніпро, Донецьк, Луганськ – усі вони російськомовні й це потрібно визнати.
Читайте також: Путін хоче підсадити Зеленського на перевірений гачок
– Галичина прекрасно вивішувала банери, що "ми розмовляємо двома мовами", коли треба було якось зшивати країну. Тему мови витягають політики. Про неї треба не те що забути, а її потрібно відпустити та йти далі.
– 73% виборців Володимира Зеленського – це люди, які мають певну надію на "робіть, а ми подивимося". Тільки експерти, журналісти або люди, які дуже цікавляться політикою, звертають прискіпливу увагу на заяви. А звичайний народ хоче, щоб їх надія на покращення та на зміну справдилася.
Співіснування російської та української мови в Україні: думка українців
Інформаційна війна на Донбасі
Микита Потураєв: Важко буде вести, звичайно, цю інформаційну війну. Але коротко. Перше – ми маємо туди пробити мовлення хоча б одного ефірного каналу, телевізійного. Хоча б одного радійного каналу.
– Там стоять у них сучасні глушки. Вони сучасні, це не старі 70-х років КДБшні. Але технологія та сама. Наші західні союзники нам обіцяли попередньо допомогти. Як то кажуть, "на кожну хитру гайку знайдеться свій болт". Допомогти обіцяли з обладнанням високотехнологічним, яке дозволяє обходити ті глушилки і все ж таки пробивати. Це перше. Пробивати звичайно спеціально створеним для цього російськомовним каналом.
Читайте також: Військове радіо Армія ФМ продовжить мовлення на Донбасі
– Маємо канал, маємо міністерство і маємо нуль результатів. Тому дозвольте туди з іншим контентом і російською мовою. Давайте подивимося, може інший результат отримаємо? Тому що як казав Ейнштейн, не варто повторювати один і той самий експеримент сто разів, очікуючи що на сто перший ти отримаєш чомусь інший результат.
А як ви фідбек оціните? Як дізнаєтеся, чи буде ваша робота результативною?
Микита Потураєв: Інструмент – фокус-групи. Тисячі людей щотижня перетинають лінію фронту, чи як її називають лінію розмежування... Друге рішення – це платформа-агрегатор контенту, тому що ми не виграємо ту війну інформаційним мовленням. Вигравати треба теж розважальним у свою чергу. Ми ж не дарма заборонили російські серіали, і це треба було зробити. Тому що там отрута у кожному кадрі.
Журналісти 24 каналу також запитали про скандал навколо "Сватів"
Микита Потураєв: Покажіть мені отруту в "Сватах". От якийсь там спецназ чи там щось з Охлобистіним, з Пореченковим і тд. Оце отрута. Де отрута в Сватах – я не бачу... Тобто маємо туди давати розважальний контент, маємо давати просвітницький контент, маємо давати новинний контент.
Чому в Україні забороняли серіал "Свати"?У листопаді 2017 року Міністерство культури України внесло російського актора Федора Добронравова, який грав головну роль у "Сватах", до списку осіб, що створюють загрозу національній безпеці України. Причиною такого кроку стала підтримка актором російської окупації Криму.
Наступного дня Державне агентство України з питань кіно скасувало державну реєстрацію серіалу "Свати".
У січні 2018 року телеканал "1+1" оскаржив рішення про внесення Добронравова до переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці.
Сам російський актор ще у 2014 році заявив, що належить до тієї когорти росіян, які радіють "поверненню Криму". Мовляв, він любить свою країну і вважає, що Крим повинен був "повернутися". Втім, одразу після заборони на в'їзд в Україну Добронравов заявив, що не відвідував півострів вже понад 5 років.
Цим буде займатися Олександр Ткаченко і "95 квартал"? Хто цим буде займатися?
Микита Потураєв: Треба залучати до цього гроші та інші ресурси західних партнерів. Треба залучати державні ресурси, це звичайно гроші. Треба створювати умови для державного приватного і для державного цивільного партнерства. Тому що треба туди залучати і великі медіагрупи. Всі. Тому що жоден "1+1" не закриє вимог такої платформи. Того треба і Пінчука туди, і Ахметова туди.
Судова реформа
Кандидат у народні депутати від "Самопомочі" Олександра Дрік прокоментувала її конституційність:
– Саме Конституційний суд визнав так звану судову реформу конституційною. Проте якраз тоді 11 суддів, а це фактично більшість від складу суду, написали свою окрему думку. У них фігурували слова "небезпека" та "загроза" – це означає, що коли приймалася судова реформа, більшість судів Конституційного суду не вважали її конституційною.
Читайте також: Росія в ПАРЄ, критика Клімкіна та дії Медведчука: якими будуть наслідки для України
– І загрози вони розуміли. Проте були і залишаються політично залежними. Вони прийняли це рішення, яке фактично дозволило, зберегти ручне керування судами. У нас нема судів як таких. У нас є люди, які виконують політичні забаганки і обслуговують конкретних людей, включно із собою. Тобто, це люди, які конкретно заробляють на своїх посадах і виконують політичні замовлення.
Олександра Дрік
– Є кілька проектів, які можна прийняти дуже швидко. Ми розуміємо, що головне – це якісний суддівський корпус, незалежний та політично незаангажований. Зробити це можна лише з суддівськими органами, тобто тими, хто обирає та призначає. На сьогодні їх два – Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя.
– Через те, що вони не запрацювали і були наповнені людьми, які виконували політичні замовлення, ми і зараз маємо, як результат, суддів, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання. І пройшла велика частина тих людей, по яких конкретно були факти по винесенню рішень по Майдану, питання по деклараціях. Тобто, в принципі вони ніяк не могли залишитися в судовій системі.
Микита Потураєв теж висловив свою думку про проблеми реформи:
– На мою думку, все ж є в судовій системі чесні судді. Вони, зазвичай, знаходяться на низовому рівні. Зараз вони перезавантаженні справами, тому що Петро Порошенко не призначав дуже багато суддів, він відтягував, скільки міг, використовував, як певний важіль впливу на судову систему.
Читайте також: Лайка кандидатки та сумнівна декларація: "Слуга народу" та "ЄС" відповіли на гострі запитання
– Головні проблеми починаються на рівні, вищому за районний суд. І чим вище ти піднімаєшся – тим гостріші проблеми. У ВККС і ВРП повинен бути змінений склад. Ми займаємо більш жорстоку позицію – ми кажемо, що теж потрібно суттєво потрібно обмежити недоторканість суддів. Так само, як депутатів і президента.
– Треба забрати суддів-корупціонерів, тих, у яких встановлено факт незаконного збагачення. Я переконаний, що у суддівській системі працює не телефонне право, а кругова порука, збудована на корумпованості.
Більше – дивіться у програмі.
Дивіться відео другої частини програми "Політична анатомія":