Головні новини 9 грудня: зустріч Зеленського з Путіним, резолюція Генасамблеї ООН щодо Криму

Найважливіші новини України та світу за понеділок, 9 грудня:

Нормандська зустріч

До теми: Нормандська зустріч: усе, що важливо знати

У Парижі завершився історичний нормандський саміт, участь у якому 9 грудня 2019 року взяли лідери України Володимир Зеленський, Франції Еммануель Макрон, Німеччини Ангела Меркель і Росії Володимир Путін. Головне питання, яке вони обговорювали, – подальші кроки і терміни встановлення миру на Донбасі.

Зауважимо, що у складі української делегації разом з Зеленським були:

• глава Офісу Президента Андрій Богдан,
• міністр енергетики Олексій Оржель,
• виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко,
• глава МЗС Вадим Пристайко,
• помічники президента Андрій Єрмак і Сергій Шефір,
• заступник голови ОП Кирило Тимошенко,
• глава СБУ Іван Баканов,
• глава МВС Арсен Аваков,
• начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак.

Натомість у делегацію Путіна увійшли:

• міністр енергетики Росії Олександр Новак;
• глава правління "Газпрому" Олексій Міллер;
• помічник президента РФ Юрій Ушаков;
• помічник президента РФ Владислав Сурков.

Переговори "нормандської четвірки"

Під час самої нормандської зустрічі президента Путіна посадили навпроти Зеленського. Ліворуч від Путіна сиділа Меркель, а праворуч – Макрон.

Дивіться відео, як стартували переговори "нормандської четвірки":

Перебіг переговорів

Актуально: Чого чекають українці від нормандського саміту: опитування

Зеленський, Путін, Макрон і Меркель сіли за стіл переговорів у закритому форматі. Після переговорів нормандської четвірки Зеленський і Путін вперше поговорили тет-а-тет. Розмова затягнулася на 1,5 години. Глава Кремля запевнив, що зустріч з українським президентом пройшла "добре, по-діловому".

Зауважимо, що Зеленський з Путіним не потиснули один одному руки. Принаймні, цього не було видно на жодній відеотрансляції. Проте прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков переконує, що рукостискання було.

Загалом саміт затягнувся до опівночі. Лідери вийшли до преси лише о 00:15.

Зеленський на підсумковій пресконференції розповів, що зустріч хоча й була складною та тривалою, але настрій за її підсумками є більше позитивним. За його словами, багато питань не вдалося повноцінно обговорити та вирішити. Він сподівається, що це "нормандська четвірка" зробить на наступній зустрічі, яка пройде через 4 місяці.

Промова Зеленського на підсумковій пресконференції після нормандського саміту: дивіться відео

Про що вдалося і не вийшло домовитися на саміті

Найперше – позитивні результати. Зеленський і Путін у Парижі домовилися про:

• Обмін полоненими:
  До 31 грудня 2019 року має відбутися обмін полоненими за схемою "всіх на всіх";
• Наступна зустріч у нормандському форматі:
  Сторони домовилися зустрітися наступного разу через 4 місяці;
• Розведення сил:
  До наступної "зустрічі чотирьох" розведення сил на Донбасі має відбутися у трьох нових точках. У яких – ТКГ узгодить у Мінську.
• Припинення вогню:
  Сторони російсько-української війни взяли на себе зобов'язання зробити усе можливе, аби забезпечити повне припинення вогню на Донбасі до 31 грудня 2019 року.

Втім були і питання, у яких сторони не дійшли згоди. Серед них:

• Відновлення українського контролю за кордоном та вибори на Донбасі:
  Зеленський і Путін не змогли домовитися про їх порядок. Зеленський наполягав на виборах після відновлення контролю за кордоном, Путін – у зворотньому порядку;
• Транзит газу:
  Конкретно домовитися про продовження транзиту так і не вдалося. Як зазначив виконавчий директор "Нафтогазу", сторони "домовилися продовжити домовлятися";
• Повернення Криму:
  Ця тема у Парижі навіть не підіймалася. Володимир Зеленський запевнив, що до неї просто не дійшли.

Важлива для України резолюція Генасамблеї ООН

До теми: Генасамблея ООН закликала Росію забрати свої війська з Криму

Генеральна асамблея ООН ухвалила "кримську" безпекову резолюцію. У документі, зокрема, міститься пункт про захоплені Кремлем ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території. Водночас, згідно з резолюцією, Кремль повинен вивести свої війська з Криму, а також зупинити тимчасову окупацію території України.

За ухвалення відповідної резолюції проголосували 63 країни, проти виступили 19 і 66 утримались.

Зауважимо, що серед тих, хто утримався, можна побачити Кубу, Сирію, Білорусь, Венесуелу та інші країни-друзі Кремля.

Також дипломати оприлюднили основні положення документу:

• Вимога до Росії як держави-окупанта вивести свої війська з Криму та припинити тимчасову окупацію території України.
• Заклик до Росії повернути військове обладнання та озброєння, вилучене із трьох кораблів ВМС України "Бердянськ", "Нікополь" і "Яни Капу" під агресії Кремля на Азові, що сталася торік у листопаді.
• Позитивна оцінка звільнення Росією 24 членів екіпажів трьох українських кораблів;
• Наголос на необхідності продовження перемовинз метою повернення на Батьківщину усіх незаконно затриманих громадян України.
• Засудження проведення Росією військових навчань у Криму та використання захоплених нею військових підприємств.
• Наголос на неправомірному використанні ядерної інфраструктури на українському півострові.
• Фіксація факту про те, що посилення російської військової присутності та перешкоджання міжнародній навігації у регіоні Чорного та Азовського морів негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в прибережних районах України, зокрема на Донбасі.
• Заборона Росії призивати в армію осіб з окупованих територій, "зокрема шляхом тиску чи пропаганди, спрямованих на забезпечення добровільного призову".
• Засуджуження використання освіти для залучення до служби в армії та заклик Кремлю "припинити цю незаконну діяльність".
• Рекомендація іноземним державам, міжнародним організаціям і установам утримуватися від візитів до тимчасово окупованих Криму та Севастополя без погодження з Україною.
• Засудження будівництва мосту через Керченську протоку, який сприяє мілітаризації Криму та "обмежує розмір суден, які можуть дістатися до українських портів на узбережжі Азовського моря".
• Заклик всім державам-членам співпрацювати з ООН "для якнайшвидшого припинення російської окупації Криму та утримуватися від будь-яких угод із РФ щодо Криму, які не відповідають цій меті".

Натомість заступник постпреда Росії у ООН Дмитро Полянський на цю резолюцію відповів так: "Брехня на брехні, неправда на неправді. Для довідки – проблеми мілітаризації Криму не існує".

Радимо ознайомитися! ООН потребує реформування: що це означає для України

Що відомо про "кримську" безпекову резолюцію?Повна назва документу – "Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів". Документ розробила група держав. Окрім, України, це зробили країни ЄС, США, Канада, Туреччина. Загалом 42 держави долучилися до кола співавторів.

Це вже вдруге Генасамблея ООН ухвалює резолюцію з такою назвою, щоправда нинішній документ доповнено принципово новими положеннями. Попередню резолюцію ухвалили у грудні 2018 року. Тоді автори документу наголошували на безпекових загрозах, які Росія створює для України, Чорноморського регіону та всієї Європи перекиданням до Криму військ і зброї, зокрема літаків і ракет, здатних переносити ядерний заряд. Також пролунав прямий заклик до Росії негайно вивести з Криму свої війська та невідкладно припинити його тимчасову окупацію.

До слова, у середині листопада, Генасамблея ООН підтримала проєкт оновленої резолюції щодо захисту прав людини в окупованому Росією Криму. Ця резолюція набуде чинності після її прийняття Генасамблеєю ООН.

Росію залишили без Олімпіади і чемпіонатів світу

До теми: Росію на чотири роки відсторонили від Олімпіад та чемпіонатів світу

Комітет Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) відсторонив Росію від участі у великих змаганнях. Причиною стала підозра, що базою даних Московської антидопінгової лабораторії маніпулювали протягом 18 місяців. Росію відсторонили на чотири роки.

Про що йдеться в рішенні антидопінгового комітету щодо Росії

За рішенням WADA, російським спортсменам не дозволяється брати участь в Олімпійських іграх, Паралімпійських іграх, Юнацьких олімпійських іграх та Чемпіонатах світу. Комітет Всесвітнього антидопінгового агентства позбавляє Росію можливості проводити будь-які міжнародні змагання протягом чотирьох років, якщо раніше Росія отримала право на проведення заходу, то воно повинно бути відкликано. А також структура WADA не дозволяє РФ претендувати на проведення Літньої Олімпіади в 2032 році.

Заборона на проведення відноситься до:

• Олімпійських ігор;
• Паралімпійський ігор;
• Юнацьких олімпійських ігор;
• Чемпіонатів світу.

Із чого почався скандал

У листопаді 2015 року Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) було визнано таким, що не відповідає кодексу WADA. Таке рішення всесвітнє антидопінгове агенство прийняло після того як, з'явилась інформація про систематичне вживання допінгу російськими спортсменами на Олімпіаді-2014, а також знайшлись докази сфабрикування Росією результатів аналізів.

• 20 вересня 2018 року виконком WADA повернув статус відповідності РУСАДА. Експерти WADA отримали можливість доступу до даних проб, що зберігаються в Московській антидопінговій лабораторії до кінця 2018 року.
• У січні 2019 року спеціалісти WADA скопіювали 24 терабайти бази даних Московської антидопінгової лабораторії.
• У квітні команда експертів всесвітнього агентства отримала доступ до 2262 зразків проб в 4524 ємностях і витягла їх з лабораторії. Комісія, яка аналізувала дані, встановила: в базу вносили зміни за кілька днів до передачі. Інформація, яка виявилася у WADA, не була ні повною, ні на 100% достовірною.
• 23 вересня 2019 року на засіданні виконкому WADA було оголошено про ініціювання процедури позбавлення РУСАДА статусу. Такер рішення прийняли через підозри, що росіяни маніпулювали матеріалами Московської антидопінгової лабораторії, які передали у WADA в січні.

Санкції WADA проти Росії / Фото: інфографіка 24 канал

WADA забороняє допускати до великих змагань тих, хто фігурував у спеціальній доповіді Річарда Макларена, підготовленому після Олімпіади в Сочі, а також тих, чиїми допінг-пробами маніпулювали. Тобто, тільки "чисті" російські спортсмени можуть брати участь в Олімпійських і Паралімпійських іграх, будь-яких чемпіонатах світу, організованих стороною, що підписала антидопінговий кодекс WADA, і в інших великих змаганнях.

За даними WADA, російським спортсменам, допущеним до змагань, дозволяється виступати під нейтральним прапором, а у разі перемоги атлетів – гімн РФ звучати не буде. Також, забороняється піднімати прапор Російської Федерації на будь-якому великому змаганні протягом чотирьох років.

Росію не допускають до участі та проведенні великих змагань / Фото: Getty images

За рішенням WADA, Росію не допустять на Чемпіонат світу з футболу 2022 року в Катарі, російські спортсмени не виступлять на Універсіаді-2021 та Універсіаді-2023. А також на всіх інших чемпіонатах світу, які відбуваються кожного року чи через рік – з біатлону, легкої атлетики, шахів тощо.

До речі, табу не торкається чемпіонатів Європи, етапів Кубка світу. Там навіть дозволено виступати під прапором РФ і використовувати національну атрибутику.

Читайте також: Російські легкоатлети 23 рази порушили антидопінгові правила в 2018 році

Крім того, російськи чиновники не можуть бути членами рад або комітетів, або будь-яких інших підрозділів міжнародних спортивних федерацій, які підписали кодекс WADA.

Рішення WADA вступить в силу через 21 день або після розгляду апеляції в Спортивному арбітражному суді (CAS). Додамо, що Росія налаштована оскаржувати це рішення. Крім того, РУСАДА повинна компенсувати WADA всі витрати на розслідування з січня 2019 року. Також російська сторона повинна заплатити 10 відсотків від річного бюджету WADA. Попередній рахунок Росії складає трохи менше ніж 5 мільйонів доларів.

Проспектам Бандери та Шухевича у Києві бути

Зверніть увагу! Чи доречно проводити референдум про перейменування вулиць Києва: пояснення експерта

Апеляційний суд Києва скасував рішення Окружного адмінсуду Києва щодо визнання незаконним перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича. Таким чином, у Києві й надалі залишатимуться проспекти з такими назвами

Про відповідне рішення суду у фейсбуці повідомив нардеп від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович. Свого часу він очолював Український інститут національної пам'яті.

Апеляційний суд залишив у Києві проспекти Бандери та Шухевича / Соцмережі

Що передувало такому рішенню суду

• Московський проспект перейменували на честь Степана Бандери у 2016 році рішенням Київської міської ради (87 депутатів голосували "за").
• Проспект Ватутіна став проспектом Шухевича у 2017 році за підтримки 69 депутатів міськради.
• Обидва проспекти перейменовували у межах декомунізації.
• 25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення про перейменування Московського проспекту на Степана Бандери та проспекту генерала Ватутіна на Шухевича.
• У суді заявили, що проспекти Московський та Генерала Ватутіна було перейменовано на Степана Бандери та Романа Шухевича з порушенням процедури. Окрім того, рішення скасували у зв'язку з "відсутністю належного обґрунтування прийняття відповідних рішень".
• У червні міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що готується апеляція на рішення Окружного адмінсуду Києва. Згодом Український інститут національної пам’яті подав відповідну апеляційну скаргу.