Головні новини 9 грудня: зустріч Зеленського з Путіним, резолюція Генасамблеї ООН щодо Криму

Найважливіші новини України та світу за понеділок, 9 грудня:

Нормандська зустріч

До теми: Нормандська зустріч: усе, що важливо знати

У Парижі завершився історичний нормандський саміт, участь у якому 9 грудня 2019 року взяли лідери України Володимир Зеленський, Франції Еммануель Макрон, Німеччини Ангела Меркель і Росії Володимир Путін. Головне питання, яке вони обговорювали, – подальші кроки і терміни встановлення миру на Донбасі.

Зауважимо, що у складі української делегації разом з Зеленським були:

• глава Офісу Президента Андрій Богдан,
• міністр енергетики Олексій Оржель,
• виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко,
• глава МЗС Вадим Пристайко,
• помічники президента Андрій Єрмак і Сергій Шефір,
• заступник голови ОП Кирило Тимошенко,
• глава СБУ Іван Баканов,
• глава МВС Арсен Аваков,
• начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак.

Натомість у делегацію Путіна увійшли:

• міністр енергетики Росії Олександр Новак;
• глава правління "Газпрому" Олексій Міллер;
• помічник президента РФ Юрій Ушаков;
• помічник президента РФ Владислав Сурков.

Переговори "нормандської четвірки"

Під час самої нормандської зустрічі президента Путіна посадили навпроти Зеленського. Ліворуч від Путіна сиділа Меркель, а праворуч – Макрон.

Дивіться відео, як стартували переговори "нормандської четвірки":

Перебіг переговорів

Актуально: Чого чекають українці від нормандського саміту: опитування

Зеленський, Путін, Макрон і Меркель сіли за стіл переговорів у закритому форматі. Після переговорів нормандської четвірки Зеленський і Путін вперше поговорили тет-а-тет. Розмова затягнулася на 1,5 години. Глава Кремля запевнив, що зустріч з українським президентом пройшла "добре, по-діловому".

Зауважимо, що Зеленський з Путіним не потиснули один одному руки. Принаймні, цього не було видно на жодній відеотрансляції. Проте прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков переконує, що рукостискання було.

Загалом саміт затягнувся до опівночі. Лідери вийшли до преси лише о 00:15.

Зеленський на підсумковій пресконференції розповів, що зустріч хоча й була складною та тривалою, але настрій за її підсумками є більше позитивним. За його словами, багато питань не вдалося повноцінно обговорити та вирішити. Він сподівається, що це "нормандська четвірка" зробить на наступній зустрічі, яка пройде через 4 місяці.

Промова Зеленського на підсумковій пресконференції після нормандського саміту: дивіться відео

Про що вдалося і не вийшло домовитися на саміті

Найперше – позитивні результати. Зеленський і Путін у Парижі домовилися про:

• Обмін полоненими:
  До 31 грудня 2019 року має відбутися обмін полоненими за схемою "всіх на всіх";
• Наступна зустріч у нормандському форматі:
  Сторони домовилися зустрітися наступного разу через 4 місяці;
• Розведення сил:
  До наступної "зустрічі чотирьох" розведення сил на Донбасі має відбутися у трьох нових точках. У яких – ТКГ узгодить у Мінську.
• Припинення вогню:
  Сторони російсько-української війни взяли на себе зобов'язання зробити усе можливе, аби забезпечити повне припинення вогню на Донбасі до 31 грудня 2019 року.

Втім були і питання, у яких сторони не дійшли згоди. Серед них:

• Відновлення українського контролю за кордоном та вибори на Донбасі:
  Зеленський і Путін не змогли домовитися про їх порядок. Зеленський наполягав на виборах після відновлення контролю за кордоном, Путін – у зворотньому порядку;
• Транзит газу:
  Конкретно домовитися про продовження транзиту так і не вдалося. Як зазначив виконавчий директор "Нафтогазу", сторони "домовилися продовжити домовлятися";
• Повернення Криму:
  Ця тема у Парижі навіть не підіймалася. Володимир Зеленський запевнив, що до неї просто не дійшли.

Важлива для України резолюція Генасамблеї ООН

До теми: Генасамблея ООН закликала Росію забрати свої війська з Криму

Генеральна асамблея ООН ухвалила "кримську" безпекову резолюцію. У документі, зокрема, міститься пункт про захоплені Кремлем ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території. Водночас, згідно з резолюцією, Кремль повинен вивести свої війська з Криму, а також зупинити тимчасову окупацію території України.

За ухвалення відповідної резолюції проголосували 63 країни, проти виступили 19 і 66 утримались.

Зауважимо, що серед тих, хто утримався, можна побачити Кубу, Сирію, Білорусь, Венесуелу та інші країни-друзі Кремля.

Також дипломати оприлюднили основні положення документу:

• Вимога до Росії як держави-окупанта вивести свої війська з Криму та припинити тимчасову окупацію території України.
• Заклик до Росії повернути військове обладнання та озброєння, вилучене із трьох кораблів ВМС України "Бердянськ", "Нікополь" і "Яни Капу" під агресії Кремля на Азові, що сталася торік у листопаді.
• Позитивна оцінка звільнення Росією 24 членів екіпажів трьох українських кораблів;
• Наголос на необхідності продовження перемовинз метою повернення на Батьківщину усіх незаконно затриманих громадян України.
• Засудження проведення Росією військових навчань у Криму та використання захоплених нею військових підприємств.
• Наголос на неправомірному використанні ядерної інфраструктури на українському півострові.
• Фіксація факту про те, що посилення російської військової присутності та перешкоджання міжнародній навігації у регіоні Чорного та Азовського морів негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в прибережних районах України, зокрема на Донбасі.
• Заборона Росії призивати в армію осіб з окупованих територій, "зокрема шляхом тиску чи пропаганди, спрямованих на забезпечення добровільного призову".
• Засуджуження використання освіти для залучення до служби в армії та заклик Кремлю "припинити цю незаконну діяльність".
• Рекомендація іноземним державам, міжнародним організаціям і установам утримуватися від візитів до тимчасово окупованих Криму та Севастополя без погодження з Україною.
• Засудження будівництва мосту через Керченську протоку, який сприяє мілітаризації Криму та "обмежує розмір суден, які можуть дістатися до українських портів на узбережжі Азовського моря".
• Заклик всім державам-членам співпрацювати з ООН "для якнайшвидшого припинення російської окупації Криму та утримуватися від будь-яких угод із РФ щодо Криму, які не відповідають цій меті".

Натомість заступник постпреда Росії у ООН Дмитро Полянський на цю резолюцію відповів так: "Брехня на брехні, неправда на неправді. Для довідки – проблеми мілітаризації Криму не існує".

Радимо ознайомитися! ООН потребує реформування: що це означає для України

Що відомо про "кримську" безпекову резолюцію?Повна назва документу – "Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів". Документ розробила група держав. Окрім, України, це зробили країни ЄС, США, Канада, Туреччина. Загалом 42 держави долучилися до кола співавторів.

Це вже вдруге Генасамблея ООН ухвалює резолюцію з такою назвою, щоправда нинішній документ доповнено принципово новими положеннями. Попередню резолюцію ухвалили у грудні 2018 року. Тоді автори документу наголошували на безпекових загрозах, які Росія створює для України, Чорноморського регіону та всієї Європи перекиданням до Криму військ і зброї, зокрема літаків і ракет, здатних переносити ядерний заряд. Також пролунав прямий заклик до Росії негайно вивести з Криму свої війська та невідкладно припинити його тимчасову окупацію.