Є кілька варіантів розвитку подій, за яких Москва поверне Україні всіх бранців. Про них у прямому ефірі 24 каналу розповів політолог Петро Олещук.

Цікаво! Обмін полоненими: як реагують політики та відомі українці

На його думку, це можливо, коли Росія закриє свій проєкт щодо повернення України у свій імперський простір. Або вона це зробить з тих чи інших причин, або ж просто припинить бути геополітичним суб'єктом.

Або РФ вирішить з якихось внутрішніх чи зовнішніх причин, що нехай вони (проросійські бойовики, – 24 канал) розбираються самі зі своїми справами. Тоді в них вже не буде ніякого сенсу утримувати заручників,
– зазначив Олещук.

Й додав, що у такому разі для Росії не буде сенсу утримувати ОРДЛО, які на даний момент у них більше беруть грошей, аніж віддають.

Головне про обмін полоненими: Великий обмін полоненими між Україною та представниками окупантів Донбасу відбувся 29 грудня на контрольно-пропускному пункті "Майорське" на Донеччині.
Так, українська сторона передала окупантам 124 особи, а бойовики віддали Україні 76 полонених. При цьому 17 осіб, яких передала українська сторона, відмовились повертатись на окуповані території. До Києва відмовилися їхати ще 5 полонених, яких віддавали бойовики.
Серед звільнених з полону українців – 12 військових. Бойовики віддали і письменника, журналіста "Радіо Свобода" Станіслава Асєєва.
А серед переданих бойовикам осіб – 5 ексберкутівців, яких в Україні судили за підозрою у розстрілах активістів Майдану в 2014 році. Передали окупантам і бразильця Рафаеля Лусваргі, засудженого в Україні на 13 років за бої на стороні терористів.

Олещук також прокоментував, чому не відбувається обіцяний обмін "всіх на всіх".

Про обмін у форматі "всіх на всіх" домовилася Тристороння контактна група у Мінську. Попередньо провести обмін до кінця року також домовлялись президент України Володимир Зеленський і Росії Володимир Путін на нормандській зустрічі у Парижі 9 грудня.

За його словами, формальна причина – мовляв, треба, аби всі списки були узгоджені, а люди – підтверджені.

А виглядає це так: Україна говорить, наприклад, що бойовики повинні повернути певну особу. Окупанти кажуть, що в них такої немає,
– пояснив політолог.

Й підкреслив, що після цього починається тяганина на тему, є ця людина у них чи немає, потрапляє вони в список чи ні. Багатьох людей, яких звільнили 29 грудня, під час попередніх обмінів просто в останній момент викреслювали зі списків. Тож вони роками чекали звільнення.

"Щодо змістовної причини – такими діями ворог підтримує постійну напругу", – підсумував Олещук.