Про це, коментуючи можливі зміни до Конституції, 24 каналу розповіла голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

Читайте також: Рада скасувала депутатську недоторканність

Вона зазначила, що без розуміння, як виглядатиме закон, який буде регулювати чи то діяльність омбудсменів, чи то народні законодавчі ініціативи, чи то чисельність парламенту, важко оцінювати його значення.

Народні депутати точно мали шанси прочитати ці законопроєкти, бо вони дуже короткі. Але не впевнена, що вони встигли оцінити, як вони будуть імплементуватись на практиці,
– сказала вона.

Зокрема, за її словами, зміни, які стосуються зняття депутатської недоторканності та можливі зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які дають можливість за анонімним повідомленням відкривати кримінальну справу проти нардепа і здійснювати прослуховування, можуть бути використані проти депутатів.

Зібрана під час прослуховування інформація про особисте, приватне життя може бути використана задля шантажу і впливу на депутата. У такому разі депутат не зможе реалізувати запит свого округу, своїх виборців. Тому що він буде слухати тих, у кого є ця приватна інформація, а не тих людей, які делегували йому представницький мандат,
– пояснила вона.

За її словами, також важливо грамотно прописати процедуру народної ініціативи, аби не додавати законодавчого спаму у парламент. "Ми переглядали подібні практики у європейських країнах. Народна ініціатива насправді працює на європейському континенті і це можна реалізовувати. Але про спам можна буде відповісти лише тоді, коли ми будемо розуміти процедуру. Якщо вона полягатиме у тому, що ви листом надсилаєте побажання миру, щастя та добра і називаєте це законопроектом, який зобов’язаний розглянути парламент, то звичайно, що він не впорається", – зазначила Айвазовська.

Якщо процедура передбачатиме фільтри, правильне оформлення законодавчої ініціативи, збір підписів, очевидно, це спаму не додасть, тому що не кожна ініціативна група здатна півмільйона підписів зібрати. Народним депутатам же це непотрібно, тому що вони і так можуть скористатись своїм правом і зареєструвати законодавчу ініціативу без проблем,
– наголосила вона.


Голосування за скорочення кількості нардепів і пропорційні вибори/ Скріншот

При цьому, за її словами, пропозиція у Конституції закріпити можливість створювати дорадчі органи, є неоднозначною.

"Щодо тих змін, які дають нечітко визначений перелік повноважень органів чи процедур – це завжди погано. Це – правова невизначеність, яку можна прочитати по-різному. Щоб Конституція працювала якісно, має бути чіткий перелік функціоналу кожної гілки влади. Кожна посадова чи державна особа має право діяти лише у межах повноважень, визначених законом. Конституція – це основний закон. Тому якщо є ще щось інше чи різні регуляторні органи – це проблема", – пояснила Айвазовська.

Я би хотіла, аби закріпили виборчу систему із відкритими регіональними списками. Так Нідерланди, наприклад, взагалі усунули можливість її змінювати, аби кожна нова політична каденція не формувала її під власний інтерес,
– додала вона.

Також, за її словами, є проблеми у соціальних гарантіях, бо станом на зараз вони є мертвими функціями. Але це не означає, що потрібно терміново змінювати Конституцію, аби вирішувати всі свої тактичні потреби.

Які законопроекти нардепи 3 вересня передали Конституційному Суду:

  • скасування адвокатської монополії – тут
  • можливість для президента призначати керівників НАБУ та САП – тут.
  • звільнення нардепів за кнопкодавство та прогули – тут
  • скорочення кількості нардепів та пропорційну виборчу систему – тут
  • можливість для народу подавати законопроєкти до Ради – тут
  • збільшення кількості омбудсменів – тут
  • створення допоміжних органів за гроші держбюджету – тут.