Що кажуть соціологи

Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах рівень схвалення його дій в українському суспільстві постійно зростав. У вересні соцопитування фіксували, що президенту довіряють 73% українців – рівно стільки, скільки проголосували за нього на виборах. У жовтні цифри показали 66%. Вперше це сталося через пів року після виборів, хоча багато хто прогнозував, що рейтинги Зеленського почнуть падати, щойно він заговорить.

Соціологи вважали, що рейтинг Зеленського почне падати після його заяв, оскільки в нього дуже різний електорат у різних регіонах. Те, що подобається Заходу, не подобається Сходу. Але експерти помилились, рівень довіри до президента почав знижатися пізніше,
– зауважив гендиректор КМІСу Володимир Паніотто.

До слова: Збройним силам українці довіряють більше, ніж президентові

Так само дещо знизилось схвалення прем'єра Олексія Гончарука та спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, також представника президентської партії Слуга народу.

Ці персони ще не дуже добре відомі українському суспільству, тому їх рейтинг поки залежить від Зеленського,
– додав Паніотто.

Зниження рейтингів відбулось на тлі невдоволення частини суспільства підписанням так званої формули Штайнмаєра. На думку експертів, це стало однією з причин, які вплинули на цифри підтримки. Через брак комунікації частина українців сприйняли погодження українською владою формули як плани поступитися Росії. Протести показали по всім телеканалам, і це теж вплинуло на довіру до влади. І якщо історія зі скандальною формулою матиме розвиток, то і ставлення до Зеленського може з часом погіршуватися.

Крім того, є й інші – традиційні – фактори, які у майбутньому не можуть не вплинути на довіру до діючої влади, зокрема початок опалювального сезону і великі платіжки за газ. Але не лише це.

  • Відсутність реформ і гучних посадок

Зеленський вже доволі довго при владі, але радикальних змін немає, до того ж він допустив кілька помилок: по-перше, немає реальної боротьби з корупцією, як це було обіцяно. “Весна прийшла”, але нікого не посадили. Так, є певні кримінальні справи, але з топів поки нікого не покарано,
– каже політолог Сергій Гайдай.

Президент публічно вимагав від антикорупційних органів результату, а генеральний прокурор обіцяв до кінця року два десятки гучних посадок. Тож у силовиків і суддів лишилось буквально два місяці. Поки що суспільство побачило лише Петра Порошенка, який ходить на допити в ДБР, екснардепа Сергія Пашинського, якого відправили за ґрати за стрілянину, а не за корупцію, ще одного колишнього депутата і бізнесмена Костянтина Жеваго, якого ДБР шукає за кордоном у справі про недостовірне декларування, і лише сьогодні стало відомо, що проти колишнього генпрокурора Юрія Луценка НАБУ відкрило справу, і він також за збігом обставин за кордоном – “вчить англійську в Лондоні”.

Читайте також: НАБУ відкрило справу проти Луценка

  • Війна, Мінськ і капітуляція, якої поки не було

Другою головною причиною охолодження, безумовно, стала тема війни і миру.

Нова влада почала ухвалювати рішення, які ділять Україну. Наприклад, людей хвилює якою ціною буде встановлюватися мир на Донбасі. Такі дії безумовно знижують рейтинги,
– заявила Ірина Бекешкіна, соціолог, директор фонду "Демократичні ініціативи".

Читайте також: Ультиматум Кремлю: чого вимагає Україна від Росії в Мінську і якими будуть наслідки

По-перше, Банкова, за її власним зізнанням, провалила комунікаційну стратегію. По-друге, пояснює політолог Володимир Фесенко, в Україні є чимало людей, які не хочуть і ніколи не будуть чути Зеленського, незалежно від його риторики. І вести діалог треба не з ними, а з тими, хто думає про ризики, які може нести політика президента. В той самий час інша частина суспільства навпаки розчарована тим, що в питаннях війни Зеленський продовжує політику Порошенка.

Вибори, амністія терористів й особливий статус Донбасу – це саме те, заради чого Росія з нами воює. Прийнявши це, ми підписуємося, що програли війну. Зеленський поки що іде за тим самим сценарієм, що йшов і Порошенко. Мінські процеси є процесами нашої капітуляції,
– каже Сергій Гайдай.

  • Неоднозначна позиція щодо бізнесу

Крім того, на рейтинг Зеленського може впливати політика щодо малого й середнього бізнесу, зокрема щодо ФОПів, і відсутність швидких ознак економічного зростання чи принаймні розуміння, за рахунок чого воно має початися.

  • Ринок землі

На додачу до вже названих чинників, які могли вплинути на ставлення до Зеленського, політолог Фесенко називає також перспективу зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення – реформу, яка в країні давно перезріла, але через популізм політиків досі не має широкої підтримки в суспільстві. За зняття мораторію на продаж землі виступала й попередня влада, але Зеленський має більш рішучі плани впровадити цю реформу і навіть дедлайни. А в суспільстві досі немає однозначного ставлення до неї.

Читайте також: Іноземці не зможуть купити землю в Україні до 2024 року: що відомо про оновлений законопроєкт

У президента є проблеми з комунікацією з потенційними учасниками ринку землі або тими, кого це торкнеться. З кожною групою – власники паїв, фермери – необхідно говорити по-різному. А цього не відбувається,
– каже Володимир Фесенко.

Передбачуване зниження

Загалом зменшення підтримки чинного президента населенням після виборів – це загальна тенденція для української політики, і 73% передбачувано будуть танути. Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на те, що у соціальному дослідженні, яке оприлюднив КМІС, йдеться не про підтримку президента, а про ставлення до нього. Це близькі показники, але все ж таки різні речі. Загалом, на думку Фесенка, “падіння” того позитивного ставлення, яке було до президента на початку каденції, як такого наразі немає – є лише певне зниження.

Якщо порівнювати підтримку Зеленського з його попередником, Петром Порошенком, то історія падіння рейтингів п’ятого президента була іншою. Фесенко нагадує, що на рейтинг Порошенка негативно вплинули військові поразки – Іловайськ і Дебальцеве, зростання тарифів, девальвація гривні і підписання Мінських угод.

Втім, експерти погоджуються, що охолодження ставлення до Зеленського – це нормальний процес, обумовлений психологічними, емоційними чинниками. Через це проходили всі президенти. І так само природно і те, що чим вищим був рівень довіри до новообраного голови держави, тим більшим був антирейтинг політика у майбутньому.