Про це заявив екс-депутат Держдуми РФ, російський опозиціонер Костянтин Боровий у коментарі ресурсу "Обозреватель".

Читайте також: Союз Росії та Білорусі: Лукашенко озвучив цікаві пропозиції

"Білорусь уже давно – не незалежна держава: економічно, політично, з військової точки зору, це просто частина території Росії – колонія. Зараз білоруський президент – це губернатор із особливим статусом. Він має право витрачати бюджет так, як йому заманеться, ніякі контрольні комісії не спостерігають за цим процесом. Він може робити все, що завгодно", – зауважив політик.

За його словами, Білорусь перестала бути незалежною державою у той момент, коли Лукашенко скасував вибори, а у формі авторитарної держави – це пов'язані речі.

"Усі його ігри з ЄС, очевидно, виводять на питання про дисидентів, про політичну опозицію, про відсутність чинних демократичних інститутів у Білорусі. Дуже суперечлива ситуація, будь-які його спроби почати загравати із Заходом одразу викликають якийсь політичний процес, починаються розмови про можливість використання Лукашенка як лідера опозиції, яка протистоятиме авторитарній Росії. Ось він і балансує", – підкреслив Боровий.

Водночас російський опозиціонер зазначив, що так звана політична еліта домовилася із білоруським лідером, "і це якась форма стабільності для них".

"Там структура майже повністю повторює радянський аналог, у СРСР усі структури було вбудовано в ієрархічну систему підпорядкування. Тобто для білоруської номенклатури це дуже серйозна втрата, дуже відносної, але незалежності. Крім того, народ Білорусі – навіть за того, що там є відсутньою економіка, вона – дуже слабка, дуже залежна від Росії, – влаштовує ця ситуація. Там досить низькі ціни, стабільні зарплати та пенсії, хоч і не високі", – підсумував експерт.

Нагадаємо, нещодавно видання Bloomberg опублікувало матеріал, в якому мовилося, що у 1997 році попередник Путіна Борис Єльцин і білоруський президент Олександр Лукашенко підписали рамковий союзний договір. А версія цього документу, яку оприлюднили у 1999 році, по суті описує федерацію двох держав з єдиною валютою, прапором і емблемою, загальним ринком і єдиною судовою системою. Однак до сьогоднішнього дня ця угода ніколи не була повністю чинною.