Найважливіші новини України та світу за понеділок, 18 листопада.
Росія повернула Україні захоплені у 2018 році кораблі
Захоплені поблизу Керченської протоки військові кораблі РФ таки повернула: "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" вранці 18 листопада передали у відкритому Чорному морі. Українські військові судна, які майже рік перебували у російському полоні, прямують додому – до Одеси.
А так само і в Росії прокоментували повернення захоплених кораблів Україні
"Наразі українські буксири "Титан" і "Гайдамаки" та пошуково-рятувальне судно "Сапфір" разом з катерами та буксиром розпочали рух в напрямку материкової України", – мовиться у повідомленні пресцентру українських ВМС.
У російському ж МЗС заявляють, що РФ повернула судна, бо "завершила необхідні слідчі дії". Там також наголосили, що захоплені кораблі поблизу Керченської протоки країна-агресор вважає "речовими доказами".
Важливо! У травні Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити полонених моряків і захоплені судна "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу".
Однак прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков стверджує, що "повернення кораблів ніяк не пов'язане із трибуналом".
Екіпаж кораблів – 24 українські моряки – повернувся додому 7 вересня у межах обміну з Росією у форматі 35 на 35. Тоді разом із моряками до України прибули і 11 в'язнів Кремля.
Що відомо про стан кораблів?
У якому стані звільнені кораблі – достеменно невідомо. Вони пробули в російському полоні майже рік. Під час захоплення катер "Бердянськ" отримав пошкодження, а буксир "Яни Капу" постраждав ще до захоплення, після того як був протаранений російським вартовим кораблем.
Водночас Росія переконує, що її фахівці підтримують технічний стан кораблів українського флоту. Вони, мовляв, "перебували під постійним наглядом". Фахівці нібито подавали на борт воду й електроенергію та забезпечували вентиляцію.
Слідкуйте: Захоплені кораблі повертаються до Одеси – карта
Екіпаж захоплених кораблів / Інфографіка 24 каналу
Де зараз українські судна?
"Сапфір" (не брав прямої участі в передачі захоплених кораблів) залишився у Чорному морі за 40-50 кілометрів південніше Судака. Буксир "Гайдамака" рухається у бік Одеси і перебуває у Чорному морі приблизно за 30-35 кілометрів на південь від мису Опук. Про це свідчать оновлені дані системи AIS.
Українські судна обпливають Крим і повертаються до Одеси
За даними експертів, військові судна "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" йтимуть до Одеси не менш як 43 години. Вони мають прибути в порт приблизно 20 листопада о 8:00 ранку. Проте, це море, і тут можуть трапитися всілякі випадки – від неочікуваного шторму до того, що може обірватися буксирний трос. Тому точний час прибуття суден в Одесу спрогнозувати неможливо.
Захоплення і повернення українських кораблів: головне
- 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки прикордонний корабель Росії протаранив буксир українських військових. РФ звинуватила судна ВМС у тому, що вони неправомірно увійшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і прямували до Керченської протоки.
- Тоді ж агресор захопив 2 українських кораблі та взяв в полон 24 українських моряків. Їх згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.
- У травні Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити полонених моряків і захоплені судна "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу". Проте цього так і не відбулося.
- 7 вересня РФ та Україна здійснили обмін утримуваними, під час якого на Батьківщину повернулися 24 військовополонені моряки.
- Вранці 18 листопада Росія таки повернула Україні військові кораблі "Бердянськ", "Нікополь" та буксир "Яни Капу". Передача пройшла у відкритому Чорному морі.
- Кремль переконує, що передача ніяк не пов'язана з рішенням Міжнародного трибуналу ООН та запланованим на 9 січня самітом нормандського формату.
Порошенку готують підозру
Державне бюро розслідувань скерувало до Генпрокуратури проєкт повідомлення про підозру п'ятому президенту України та чинному депутату Ради Петрові Порошенку. Сам Порошенко все це називає "російським замовленням".
Що кажуть у ДБР
Як мовиться у повідомленні пресслужби ДБР, проєкт підозри підготовлено та направлено до прокуратури у межах досудового розслідування кримінального провадження. Стосується воно можливого неправомірного впливу на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя. Відбувся цей конкурс у березні-травні 2019 року.
Зверніть увагу! В ГПУ є декілька розслідувань, – Рябошапка про справи, де фігурує Порошенко
Порошенка підозрюють у:
- Кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 3 статті 109 ККУ: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади з боку представника влади. Ця стаття передбачає обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років.
- Кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 2 статті 364 ККУ: зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Ця стаття передбачає позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до 3 років, а також штраф від 480 тисяч гривень до 960 тисяч гривень.
Також слідчі ДБР направили до прокуратури проєкт подання до Верховної Ради щодо надання згоди на притягнення Порошенка до кримінальної відповідальності, оскільки той є чинним народним депутатом України.
Що кажуть у Порошенка
У пресслужбі Петра Порошенка заявили, що проєкт підозри п'ятому президенту є "російським замовленням". А мета таких дій:
– заподіяння шкоди репутації п'ятого президента,
– спроба перешкодити Порошенку провести низку зустрічей з іноземними лідерами на саміті Європейської народної партії в Хорватії та на безпековому форумі в Галіфаксі (Канада).
З останніх сил чіпляючись за крісло, яке швидко вислизає, директор ДБР Роман Труба викинув останній козир – проєкт повідомлення про підозру п'ятому президенту України. Поспіх Труби та його наставника Портнова обумовлений не тільки звільненням керівника ДБР, яке невдовзі станеться. Але й тим, що 15 листопада Шевченківський суд зобов'язав ДБР розглянути клопотання про закриття саме цього провадження,
– додали у пресслужбі Порошенка.
До речі! Особистих даних не збиратимуть: у ДБР запевнили, що зацікавлені лише в матеріалах "Схем"
Що відбувається між Порошенком та ДБР
Порошенко вже фігурує у щонайменше 12 кримінальних провадженнях. Але у всіх справах він проходить як свідок, тому підозр йому не вручали. Відомо, що політика вже викликали на допит у ДБР за справою щодо зловживання владою під час скасування у 2016 році рішення голови однієї з місцевих райдержадміністрацій Миколаївської області.
Також ДБР розслідує можливий фіктивний продаж заводу "Кузня на Рибальському", під час якого, за версією слідства, могло бути відмивання коштів. А ексзаступник голови Адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов подав до ДБР заяву про "захоплення влади" Порошенком у 2014 році. Крім того, ДБР відкрило проти нього справу через можливе декларування недостовірної інформації.
Відомо, що у ДБР Порошенка вже допитали за такими справами:
- Про захоплення Росією українських моряків у 2018.
- Про кримінальне провадження, розпочате НАБУ щодо підписання та імплементації мінських угод.
- Про судову реформу.
- Про націоналізації "Приватбанку".
Крім того, Порошенко кілька разів ігнорував виклики до ДБР, а пояснював він це тим, що є народним депутатом і у цей час перебував у залі засідань.
"Газпром" надіслав "Нафтогазу" факс із "цікавими" пропозиціями
У листі російського газового монополіста міститься офіційна пропозиція продовжити термін дії чинного газового контракту або укласти новий. Однак для цього треба відмовитися від усіх взаємних претензій у міжнародних арбітражах.
Що ж пропонує "Газпром"?
Російська сторона пропонує підписати договір на 1 рік з урахуванням прогнозованого попиту європейських покупців на газ на 2020 рік. Однак умовою продовження співпраці є відмова обох сторін від взаємних претензій в міжнародному арбітражі та припинення всіх судових розглядів.
Читайте також: У "Нафтогазі" не погоджуються зі знижкою на газ, яку запропонував Путін
Як реагують в "Нафтогазі"?
Через кілька годин після заяви "Газпрому" виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко підтвердив надходження такої пропозиції. Цікаво, що раніше, прочитавши про неї у ЗМІ, він писав, що очікує на неї в електронній пошті, але вона з затримкою прийшла факсом.
Нарешті отримали пропозицію. Уважно її вивчимо і надамо конструктивну відповідь найближчим часом. Україна буде надійним партнером Європи щодо транзиту газу у повній відповідності до європейських правил,
– запевнив Вітренко.
Які ще є умови газової співпраці України та РФ:
- Скасування рішення Антимонопольного комітету України про накладення на "Газпром" штрафу за нібито "порушення економічної конкуренції";
- Скасування звернення "Нафтогазу України" до Європейської комісії проводити розслідування проти "Газпрому";
- "Газпром" також чекає позицію української сторони щодо її готовності напряму купувати російський газ з 2020 року.
До слова, раніше в "Нафтогазі" повідомляли, що не відмовляться від претензій до "Газпрому".
"Відмовитися від отримання компенсації за невиконання "Газпромом" своїх контрактних зобов’язань в обмін на новий контракт означає звільнити "Газпром" від будь-яких зобов’язань, як за поточними контрактами, так і за новими контрактами", – писав у фейсбуці виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.
Що відомо про газовий контракт України та Росії?Чинний договір закінчиться 31 грудня 2019 року. Україна зацікавлена в довготерміновому договорі, натомість у Росії пропонують контракт на 1 рік.
Раніше Росія повідомляла про 2 умови для нового контракту: відмова України від судових позовів проти "Газпрому" та поновлення купівлі російського газу.
Що треба знати про борг "Газпрому" перед "Нафтогазом"
- 22 грудня 2017 року "Нафтогаз" повідомив, що виграв арбітраж проти "Газпрому" у справі про постачання газу. Також "Нафтогаз" домігся зменшення майбутніх обов'язкових річних обсягів газу у понад 10 разів відповідно до його фактичних потреб в імпорті газу.
- 28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги "Нафтогазу" до "Газпрому" за позовом на транзит газу на суму 4,673 мільярда доларів.
- Тож за результатами двох арбітражів між компаніями – на поставку і транзит газу – "Газпром" повинен доплатити "Нафтогазу" 2,56 мільярда доларів.
- Через пеню сума боргу "Газпрому" вже перевищила 2,7 мільярда доларів, але російський газовий монополіст відмовляється повертати Україні гроші.
Банкіру Гриценку обрали запобіжний захід
Печерський районний суд Києва 18 листопада обрав голові правління державного банку "Укрексімбанк" Олександру Гриценку запобіжний захід. Банкіра не арештували, але протягом 5 днів він повинен внести заставу – майже 3 мільйони гривень.
Нагадаємо: Банкіра Гриценка затримали за дорученням прокуратури, – СБУ
Напередодні, 17 листопада, Гриценку вручили підозру на 78 сторінках.
Зауважимо, що прокурор просив куди більш суворого запобіжного заходу – взяття Гриценка під варту на майже два місяці з альтернативою внесення застави у 100 мільйонів гривень.
Суд вирішив інакше, під варту Гриценка не беруть, застава значно менше. Банкіра лише зобов'язали не відлучатися з Києва, не спілкуватися зі свідками, здати закордонні паспорти і – носити електронний браслет.
Також ГПУ пообіцяла оприлюднити деталі справи (зокрема – у чому саме звинувачують Гриценка) після обрання банкіру запобіжного заходу.
У чому можуть підозрювати Гриценка? У ЗМІ вважають, що мовиться про кредити на надзвичайно пільгових умовах, які "Укрексімбанк" видавав компаніям, пов'язаним з п'ятим президентом Петром Порошенком. Адже сам Гриценко очолив банк якраз після інавгурації останнього.
Також може мовитися про виведення заставних активів UMH (українська міжнародна мультимедійна група): її власник Сергій Курченко брав кредит в того ж "Укрексімбанку" на приблизно 130 мільйонів доларів, але після Євромайдану втік з України і кредитів, звісно, не повертав.
З чого почалося: У Києві чи то викрали, чи то затримали голову "Укрексімбанку" Олександра Гриценка
Протести у Тбілісі та Гонконгу: масштабні протистояння силовиків та демонстрантів
Увечері 17 листопада демонстранти у Тбілісі заблокували будівлю грузинського парламенту. Правоохоронці попередили: наслідком таких дій буде застосування сили. І вже 18 листопада поліція водометами та газом розігнала протестувальників.У Гонконгу ж продовжуються конфлікти між студентами та поліцією. З'явилася інформація про звірське ставлення поліції до протестантів, напади на журналістів та лікарів-волонтерів.
Читайте також: У Тбілісі – "Майдан": протестувальники заблокували парламент та будують барикади
Що відбувається у Грузії?
Уранці 18 листопада депутати намагалися потрапити на роботу – до парламенту, але їх не пустили кілька сотень демонстрантів. Поліція одразу озвучила протестувальникам ультиматум: або ті припиняють агресивні дії добровільно і протягом пів години, або правоохоронці організують це своїми силами. Люди на площі перед парламентом йти геть відмовитися, тоді поліція розігнала учасників акції водометами. Барикади й намети розбирають.
Як розганяють людей водометами: відео з соцмереж
Слід наголосити, що поки спецпризначенці відтісняли щитами протестувальників, ті не чинили агресивних дій – лише відступали з піднятими руками. Про це розповіли в Інтерфакс-Україна. Після застосування водометів і газу учасники акції змінили тактику опору на ще більш пасивну – просто сіли на дорогу.
У соцмережах пишуть, що правоохоронці вже почали затримувати особливо активних протестувальників та лідерів опозиції.
Дивіться фото з Тбілісі (соцмережі):
Яка ситуація в Гонконгу?
Головний координатор Українського центру вільного Гонконгу Артур Харитонов у фейсбуці повідомив про те, що наразі в місцевій Політехніці перебувають 600 студентів, вони налякані та просять захисту.
Читайте також: Протестувальники у Гонконгу забарикадувалися в університеті та готуються до штурму поліції
За словами Харитонова, приблизно о 7 ранку ректор університету заявив про домовленість з поліцією. Запропонував усім студентам вийти, пообіцявши, що їх не рухатимуть.
Деякі активісти, які були поруч з університетом, повірили в те, що поліція не буде їх бити, та пішли на поступку. Їх закидали газом, побили та доставили у буцегарні,
– написав Харитонов.
Він додав, що поліція принижує протестантів.
Поліція звіріє. Є відео, де при побитті та затриманні студентів вони кричать "Ми зараз повторимо Тяньаньмень" або "Кричи, бо тепер ми будемо тебе гвалтувати",
– заявив Харитонов.
Вражаючі кадри протестів у Гонконгу – дивіться відео 24 каналу
За словами українця, поліцейські також нападають і на журналістів, зокрема іноземців. Затримують лікарів-волонтерів.
"Правда, до Політеху вдалося дістатися Червоному хресту: його побоялися бити або затримувати", – написав Харитонов.
Паралельно на вулицях міста з’явилася китайська армія, вже зі зброєю. За словами Харитонова, вони ховаються по різних локаціях, і начебто вийшли підтримувати безпеку. Але в них є зброя і невідомо, коли вони її застосують.
Що відомо про протести в Гонконгу?
- Гонконг має особливий статус у складі Китаю. З кінця березня 2019 року там розпочалися протести проти закону про екстрадицію – видача особи державі, компетентні органи якої розшукують її, щоб притягти до кримінальної відповідальності або виконання вироку.
- У червні після жорстокого розігнання поліцією одного з протестів акції стали масовими.
- На початку серпня протестанти висунули нові вимоги: повне відкликання законопроєкту про екстрадицію; відмова від кваліфікації дій протестувальників як "повстання"; звільнення всіх політв’язнів та заарештованих; відставка глави адміністрації Гонконгу Керрі Лам; проведення незалежного розслідування, щоб з'ясувати, чи не були дії поліції під час розгону протестів раніше надмірно жорстокими.
- Останні події – студенти та інші учасники акцій протесту в Гонконзі забарикадувалися в будівлі Політехнічного університету та чинять опір поліції.
- Учасники протесту підпалили міст, який веде до материкового Китаю.
- Поліція застосувала сльозогінний газ і водяні гармати для розгону студентів. Демонстранти захищалися від правоохоронців цеглинами, пляшками із коктейлями Молотова, обстрілювали поліцію зі саморобних катапульт і луків.
- Керівництво Китаю пригрозило жителям Гонконгу, що протести можуть призвести до втрати особливого статусу регіону у Китаї.
Протести 17 листопада, до слова, охопили не лише Грузію і Гонконг, а й Францію (з приводу річниці початку руху "жовтих жилетів") та Іран (через зростання ціни на бензин).