Путін зібрався видавати паспорти РФ усім українцям
Президент Росії Володимир Путін заявив, що думає над наданням російського громадянства за спрощеною процедурою не лише жителям окупованих територій Донецької та Луганської областей, а й усім українцям. І назвав "страшилками" заяви про те, що спрощена паспортизація окупованого Донбасу дорого коштуватиме російському бюджету.
Читайте також: "Паспортний указ" Путіна: з’явилась жорстка реакція Конгресу США
"Ми взагалі думаємо про те, щоб надавати у спрощеному порядку громадянам України наше громадянство", – сказав Путін на прес-конференції. І додав, що рішення про громадянство не було спонтанним.
Ми все порахували. І кількість можливих претендентів на наші паспорти, і кількість пенсіонерів з цього числа. Це приблизно одна третина з того контингенту, який, як ми вважаємо, може претендувати на наше громадянство,
– заявив Путін.
До того ж, керівник Росії вважає, що українці, які отримають російське громадянство за спрощеною процедурою, зможуть отримувати пенсії і в Україні, і в Росії. Мовляв, російські пенсіонери не будуть вважати це несправедливістю.
Путін натякнув, що запрошуватиме всіх українців отримати російський паспорт
Як жителям Донбасу видаватимуть паспорти РФ?24 квітня президент РФ Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей. Спрощена процедура передбачає:
• Заяву на видачу громадянства РФ від жителів окупованих територій України повинні розглядати не довше трьох місяців.
• Особи, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України можуть отримати паспорти РФ без обов'язкових іспитів чи дотримання вимоги щодо проживання в Росії терміном у понад п'ять років.
• Основні умови зміни громадянства – наявність паспортів самопроголошених "ЛНР" і "ДНР".
• Охочим потрібно приїхати в Ростовську область, на окупованій території паспорти отримуватимуть лише проросійські бойовики.
Україна вже звернулася до Ради безпеки ООН через скандальний указ російського президента. У Євросоюзі та США засудили рішення Путіна.
Україна готує проти Росії жорсткий пакет санкцій
Тим часом українські дипломати готують проти Російської Федерації пакет нових санкцій через рішення Володимира Путіна видавати російські паспорти жителям окупованих територій України.
Читайте також: Клімкін: Росії наплювати навіть на власні закони
У інтерв'ю телеканалу "Інтер" міністр закордонних справ Павло Клімкін розповів, що Київ вимагатиме не персональних санкцій, а більш жорстких – секторальних або економічних.
Клімкін заявив, що санкції проти Росії повинні бути масштабнішими
"Зараз дипломати України активно працюють над створенням нової хвилі політичного тиску на Росію, а також підготовкою додаткових українських санкцій проти Росії", – йдеться у повідомлені прес-служби МЗС у Twitter.
Однак наразі не відомо про конкретні деталі майбутніх санкцій. "Є певні креативні ідеї, які я озвучувати поки не буду", – пояснив Клімкін.
Про скандальний указ і перспективи його втілення – у відео 24 каналу:
Суд зупинив конкурс на посаду судді ЄСПЛ від України
Окружний адміністративний суд Києва заборонив Конкурсній комісії відбирати кандидатів до Європейського суду з прав людини від України.
Читайте також: Єврокомісія знає про новий український закон про мову і ретельно вивчить його зміст
Суд видав ухвалу через невідповідність процедури міжнародним стандартам. Зокрема, терміни проведення конкурсу порушують рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи.
Що відомо про Європейський суд з прав людини?ЄСПЛ – це міжнародний судовий орган, рішення якого поширюються на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. До ЄСПЛ входять 47 суддів – по одному представнику від кожної країни.
Чому потрібен новий суддя від України до ЄСПЛ?
У червні 2019 спливають повноваження судді ЄСПЛ від України Ганни Юдківської. Тож Україна має визначити трьох кандидатів на посаду шляхом конкурсу. Після внутрішнього конкурсу кандидатів подають на розгляд Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Що означає ухвала суду?
Конкурсна комісія після рішення суду не може приймати документи від охочих стати суддями ЄСПЛ від України, проводити їхнє тестування, співбесіди та відбирати кандидатів. Крім того, голова комісії тепер не може подати список суддів-кандидатів до Міністерства закордонних справ та робити будь-що для проведення конкурсу. Зазначимо, що ухвала суду не є остаточною і може бути оскаржена.
Хто подав позов до суду?
Позивачем до Конкурсної комісії є директор Центру стратегічних справ спілки Михайло Тарахкало. Також Українська Гельсінська спілка з прав людини вважає, що конкурс судді до ЄСПЛ в Україні проводять з грубими порушенням вимог, які встановлює Рада Європи та закони України.
У Єрусалимі зійшов Благодатний вогонь
У Єрусалимі у храмі Гробу Господнього тисячі вірян з усього світу стали свідками сходження Благодатного вогню.
Читайте також: Благодатний вогонь прибув до України
Сходження відбулося близько 14:30 за київським часом. На події були присутні тисячі паломників з усього світу. Патріарх Єрусалимський Феофіл перебував у кувуклії один, а після появи Благодатного вогню одразу передав його вірянам.
Зараз на виїзді з Єрусалима утворюються величезні затори, бо до аеропорту вирушають сотні делегацій з усього світу.
До слова, українська делегація, яка складається з 30 осіб, також перебуває в Єрусалимі. Благодатний вогонь доставлять до Свято-Михайлівського Золотоверхого собору, де його зустріне настоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
Що таке Благодатний вогонь?Щорічно в суботу напередодні православної Пасхи в Єрусалимі відбувається одна з найважливіших подій для християн східного обряду – сходження Благодатного вогню. Чудо можна побачити у храмі Гробу Господнього, де, згідно зі Священним Писанням, воскрес Ісус Христос. Потім християни поширюють вогонь свічками і спеціальними лампами по всьому світу.
Філарет висловився про рішення суду щодо перейменування УПЦ МП
Рішення Окружного суду Києва щодо призупинення процесу перейменування УПЦ Московського патріархату – не на користь українській державі та народу. Українські суди потребують реформи. Про це сказав почесний патріарх Православної церкви України Філарет.
Читайте також: Філарет: Усі церкви, і навіть російська, визнають Православну церкву України
Таким чином суд задовольнив позов УПЦ МП про скасування наказу Міністерства культури, за яким вона повинна змінити офіційну назву до 26 квітня 2019 року. Коментуючи це, Філарет наголосив, що українські суди, на превеликий жаль, несправедливі.
І тому я не впевнений, що це рішення є справедливим і на користь української держави, і українського народу. Наші суди треба реформувати, щоб вони були справедливими судами, а не прилаштовувалися до тих чи інших політичних сил. Я вірю в перемогу правди,
– сказав Почесний патріарх.
Зазначимо, згідно з наказом Міністерства культури України від 25 січня 2019 року Київська митрополія УПЦ МП та низка інших церков мають внести зміни до своєї назви. Однак у березні Київська Митрополія УПЦ МП подала позов до Міністерства культури України, щоб скасувати цю вимогу.
Філарет: Українські суди не повинні підлаштовуватися до волі політичних сил
Що означає ухвала суду?
Ухвала є тимчасовою. Тобто, дію наказу Міністерства культури України тимчасово зупинили. Дія ухвали триватиме до того часу, поки судове рішення по справі не набере законної сили. Скільки на це потрібно часу – точно невідомо.
Як розвиваються взаємини між УПЦ МП та ПЦУ?
В УПЦ Московського патріархату вважають, що Томос завдав шкоди українському православ'ю. Тож Українська православна церква Московського патріархату просила Вселенського патріарха Варфоломія скасувати Томос. Крім того, в УПЦ МП назвали закон про перейменування антиконституційним і заявили, що він порушує право на свободу віросповідання та дискримінує за релігійною ознакою мільйони вірян.
Як створювали Православну церкву України?У жовтні 2018 року у Стамбулі Синод Вселенського патріархату дозволив Україні створити Єдину помісну церкву. 15 грудня під час Об'єднавчого собору православні архієреї оголосили про об'єднання українських церков у Православну церкву України. Її предстоятелем став Епіфаній – митрополит Переяславський та Білоцерківський. А кафедральним собором ПЦУ став Михайлівський Золотоверхий собор у Києві. Після створення ПЦУ під її юрисдикцію почали переходити парафії храмів УПЦ МП та інших церков.