Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Хочу відмовитися від зарплати: ексклюзивне інтерв’ю з міністром Кабміну Дубілетом

      В ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет розповів про особисте життя, чому вирішив зайняти таку посаду, кого з держслужбовців скоротять та як збільшаться зарплати, а також про переселення міністерств та розвиток IT-ринку в Україні.

      Українцям цікаво, що ви в цей час мали б бути в Лондоні та розвивати свій стартап. Проте весною в інтерв’ю ви сказали, що категорично б відмовилися від посади міністра фінансів. Чому ви погодилися стати міністром Кабміну?

      Дійсно, у мене був план у серпні поїхати в Лондон. Я навіть оплатив квартиру на кілька місяців вперед. Мій план полягав у тому, що ми з колегами планували запускати аналог Monobank у Британії.

      У попередній програмі: Наймолодший міністр "погрожує" знищити всі паперові документи українців – інтерв’ю

      Проте мене запросили приєднатися до команди уряду і я таки наважився прийняти це запрошення. І зараз мої ексбізнес-партнери запускають цей банк без мене.

      Ви одразу погодилися? У вас були такі амбітні плани і це все перекреслили?

      Майже одразу, тому що мені щиро здалося, що зараз в України є вікно можливостей, якби пофосно це не звучало. І мені, здалося, що це буде дуже цікаво взяти участь у цій пригоді, можна так сказати.

      Дмитро Дубілет
      Дмитро Дубілет/ Фото "Економічна правда"

      Ваші колеги вас одразу відпустили?

      Можна сказати, що так. Звісно, вони не одразу зрозуміли це рішення. Я з ними досить довго це обговорював. Це було непросте рішення , але врешті-решт вони пішли на зустріч. І ми домовилися, що я братиму участь у тому, щоб Україна робила стрибок.

      Я їм сказав: дивіться, якщо Україна зробить стрибок, то Monobank, як компанія і бізнес, буде коштувати набагато більше. Тому в цілому це може бути вигідне рішення для всіх нас.

      Тобто, ви все так стратегічно продумали (сміються)?

      Ну так, якщо ВВП країни зросте на 40% за 5 років, то це означає, що компанії, які на цій території працюють також будуть на 40%, як мінімум, більш привабливі для інвесторів. Тому, я вважаю, що це вигідна угода.

      Коли вам гіпотетично пропонували стати міністром фінансів під час інтерв’ю, ви категорично відповіли, що ні. А посада міністра Кабінету міністрів вам сподобалася?

      Я вважаю, що посада міністра Кабінету Міністрів – це дуже цікава і правильна посада. Вона мені дуже підходить.

      Щодо проєктів, зокрема скасування медичних довідок та електронний лікарняний – що це таке взагалі і коли воно запрацює?

      Це насправді один із дуже багатьох проєктів, якими ми займаємося. В моїх посадових інструкціях не написано, що я займаюся лікарняними, але це гарний приклад того, що наш уряд працює як одна команда.

      ЦІкаво! Особливості бюджету-2020: кому виділили найбільше грошей

      Щодо самих медичних довідок та лікарняних, то тут ми разом з Міністерством охорони здоров’я робимо цей проєкт. Він полягає в наступному: що стосується лікарняних, то у нас в країні є проблема, коли з одного боку є багато фейкових лікарняних, тому ми хочемо запровадити електронну систему, завдяки якій лікарі виписуватимуть вам лікарняний у кілька кліків і зможуть легко їх реєструвати.

      Таким чином і роботодавець, і держава зможуть перевіряти справжність цих лікарняних. З іншого боку, вам як користувачеві ( пацієнту, – 24 канал) буде також зручніше, адже для того, щоб закрити лікарняний не треба буде знову йти у лікарню, це можна буде зробити дистанційно (онлайн – 24 канал). Таким чином з переходом на електронну форму – виграють абсолютно усі.

      Це насправді та причина, чому я ніколи не відкриваю лікарняні – бо потрібно дуже довго стояти у всіх чергах в лікарні. І коли це, власне, має запрацювати?

      Я сподіваюся, що протягом кількох місяців ми зможемо це запустити у пілотному варіанті, адже ми з колегами вже майже напрацювали спільне бачення цього рішення.

      Електронні лікарняні допоможуть позбутися черг в лікарнях
      Електронні лікарняні допоможуть позбутися черг в лікарнях/ Фото "Україна молода"

      Насправді, це непростий проєкт, бо для того, щоб він правильно запрацював, він має запрацювати одночасно у всіх лікарнях, причому як у державних, так і у приватних. Але я думаю, що ми зможемо це зробити досить швидко.

      Чи потрібні якісь додаткові ресурси на це чи якесь устаткування в лікарні?

      Ні, ми збираємося це запустити на першій стадії лише у первинній ланці. Зараз вся "первинка" має достатньо обладнання, тому що всі лікарі, так чи інакше, і виписують ці електронні рецепти, і декларації з пацієнтами мають тощо.

      Тобто обладнання саме у первинних лікарнях вже є, тому цей проєкт буде набагато легше та швидше запустити, а власне 85% лікарняних виписуються саме там.

      А які саме довідки можуть скасувати?

      Ми зараз робимо огляд абсолютно всіх медичних довідок, які вимагає наша держава від громадян. Основна ідея полягає в тому, що дуже часто наша держава вимагає медичну довідку не зрозуміло, з яких міркувань. Тобто ця довідка не призводить до того, що люди менше хворіють чи менше помирають.

      Але з іншого боку, це зайвий бюрократичний тягар для громадян і зайве навантаження для лікарень. І ми зараз намагаємося зрозуміти, в яких місцях вимагати довідку все-таки не обов’язково.

      Важливо. Наразі відповідно до українського законодавства медична довідка необхідна у багатьох випадках. Наприклад: під час прийому на роботу, відвідин басейну, здачі іспиту на посвідчення водія, вступу у ВНЗ і так далі.

      Ми зараз буде обговорювати з експертами близько 100-300 ситуацій, коли держава вимагають ці довідки, і, на мою думку, чи не в половині випадків можна їх скасувати. Наприклад, довідка в басейн. Дивіться, ми будемо ще обговорювати з суспільством, але те, що нам кажуть експерти, довідка в басейн – це зайва бюрократія, зайві хабарі, бо всі їх просто купують, і такі довідки нікого ні від чого не захищають.

      З іншого боку, ми бачимо, що майже в усіх країнах Заходу їх не вимагають і ми не можемо сказати, що ми більш захищені від якихось хвороб чи через те, що є зайва довідка. Вона призводить лише до зайвої бюрократії. Тому це приклад довідки, яку ми, скоріше за все, спробуємо скасувати.

      Щодо трудових книжок, чи потрібне їхнє скасування і чому важливо це впровадити?

      Це частина більш глобальної реформи, яка полягає в тому, що ми маємо зробити абсолютно все, щоб адміністрування бізнесу було більш легким в Україні.

      Дубілет хоче скасувти трудові книжки
      Дубілет хоче скасувти трудові книжки

      Зараз законодавство вимагає, щоб громадяни мали ці трудові книжки, щоб роботодавець їх адміністрував, зберігав, потім видавав назад і т.д. Натомість ми намагаємося зробити дуже просту річ – ми не скасовуємо трудові книжки, а робимо їх опціональними.

      Тобто якщо ви хочете, ви можете мати трудову книжку та можете просити вашого роботодавця поставити туди штамп, але це стає не обов’язковим. І багато людей насправді будуть щасливі, якщо їм не потрібно буде мати цих трудових книжок.

      Важливо! Що змінять у новому трудовому кодексі: страйки, виплати, покарання за булінг

      Чому? Тому що інформація про ваш трудовий стаж, яка буде потім використовуватися при соціальних виплатах, вже є в електронних реєстрах, починаючи з 2000-го року. І держава вже цю електронну інформацію використовує, а трудові книжки просто треба було скасувати.

      Є ще одна ініціатива. Згадаю ще Monobank, який відомий такою комунікацією з клієнтами, у вас навіть були, коли ваші клієнти писали в службу підтримки і там їм допомагали навіть розв’язувати контрольні під час іспиту. Я розумію, що на державному рівні це не зовсім те, що можна втілити, але тим не менше ви взялися активно за роботу кол-центрів і звернення громадян. Як це працюватиме?

      Це також один із багатьох напрямків. Ідея дуже проста: зараз в одному лише Кабміні працює близько 50 різних кол-центрів, де кожен має своє обладнання, закупляє сервери, комп’ютери тощо. Ми хочемо все це централізувати, зробити високу якість обслуговування громадян, які звертаються до нас в кол-центр.

      В Кабміні незабаром можуть з'явитися кол-центри
      В Кабміні незабаром можуть з'явитися кол-центри/ Фото Amazon.com

      Я кажу до своїх співробітників так: у нас є Monobank і ми маємо бути не гірші, ніж вони, коли до нас будуть звертаються. Моя мрія полягає в тому, щоб ми могли обслуговувати не лише телефонні дзвінки та пошту, але й месенджери в Telegram, Facebook, Viber, ти зможеш звернутися до держави і наш оператор зможе допомогти.

      Я сподіваюся, що ми протягом половини року зможемо багато кол-центрів перезапустити та централізувати для того, щоб вивести обслуговування громадян на якісно новий рівень.

      Чого стосуватимуться ці дзвінки?

      Зараз кожен орган влади має один чи більше номерів чи гарячих ліній. Можуть бути найрізноманітніші питання. У когось – юридичні консультації, у когось – скарги чи питання щодо субсидій. Ми хочемо централізувати все це. Аби у людини не було думки: "А куди ж писати чи дзвонити?". Просто щоб була єдина точка контакту, за якою він отримає правильну консультацію, а не буде "футболу" його звернення.

      Читайте також: Уряд Гончарука: про перші перемоги і провали молодих реформаторів

      Ви будете набирати нових людей чи будете проводити навчання для тих, хто вже тут працює?

      Я думаю, що це буде гібридний варіант, тому що ми не будемо набирати нових людей замість того, щоб навчати старих. Але зараз над зверненнями громадян працює багато людей всередині цієї будівлі, але це робиться не за стандартами операційних центрів. Якщо ми все це операціалізуємо, як у комерційних компаній, то тоді ми зможемо все це набагато меншою кількістю людей обробляти більше заяв чи звернень та робити це якісніше.

      Коли це все може запрацювати?

      Я сподіваюся, що протягом наступного року. Тобто ми вже почали досить велику роботу та запускаємо зараз "пілот" (пілотний проєкт, – 24 канал)з Міністерством соціальної політики.

      Ми перш за все намагаємося взяти на себе звернення цього пілотного міністерства. Потім, я сподіваюся, що протягом року, ми всі інші міністерства та центральні органи влади зможемо звести в одну точку.

      Нещодавно ви написали пост про те, що змушені скоротити майже дві тисячі людей з Державної служби статистики, хоча раніше говорили про те, що потрібно скоротити і чиновників місцевого рівня.

      На жаль, це дійсно болючий крок, тому що в районних адміністраціях ми скорочуємо 18,5 тисяч працівників, у Держстаті – близько двох тисяч. Крім того, я писав, що ми в Держаудит службі скоротимо майже три тисячі людей.

      Але з іншого боку, я думаю, що всі ми розуміємо, що у нас бідна країна і в нас працює забагато державних службовців, яких ми просто не можемо собі дозволити. Ми не можемо мати настільки велику кількість людей, які, на жаль, не приносять великої користі суспільству, в той час, коли в нас такі мізерні пенсії, погані дороги тощо.

      Кабмін планує скоротити багато держслужбовців
      Кабмін планує скоротити багато держслужбовців/ Фото "Конкурент"

      Тому ми вимушені поступово скорочувати штат держслужбовців і так повертати цих людей на ринок. Я дуже сподіваюся, що вони зможуть знайти нову роботу та взяти участь у вже новій економіці.

      Ви їм запропонуєте щось натомість?

      Ми будемо їм допомагати. Звісно, ми не зможемо всім заплатити чи запропонувати гарантоване місце роботи, але в нас зараз перезапускається служба зайнятості і ми домовилися, що будемо робити масове профілювання цих співробітників, щоб зрозуміти куди можна їх застосувати та з якими вакансіями скомпактувати.

      Читайте також: Уряд вирішив скоротити штат РДА на понад 18 тисяч держслужбовців, – Дубілет

      З іншого боку, ми будемо в січні запускати разом з Міністерством цифрової трансформації курси по цифровій грамотності – тобто будемо навчати людей користуватися комп’ютером та якимись програмами. Запропонуємо їм кілька рівнів, щоб вони стали впевненими користувачами ПК і були конкурентоспроможними.

      Будемо допомагати, як можемо, але, на жаль, це – життя, це капіталізм. Ми не можемо тримати великий штат людей і платити їм зарплату лише через те, що ми не можемо піти на такий крок.

      Є 240 тисяч державних службовців. Наскільки ви хочете їх скоротити?

      Я поки не хочу називати конкретні числа, я бачу, що в нас є ще багато потенціалу для скорочення. Ті скорочення, які ми зробили в найближчі місяці – це лише 10 %. А найближчим часом ми будемо дивитися на інші державні органи, де є потенціал для того, щоб ставати більш ефективними.

      Чи за рахунок скорочення ви збільшите зарплати?

      Так. В тому числі, за рахунок цього збільшимо зарплати. Ми бачимо, що це відома проблема і в нас є багато чиновників, які отримують низьку зарплату. Але з огляду на те, що їх багато, загальний фонд все одно платить багато. Тому через низьку зарплату в таких чиновників є мотивація до корупції.

      Тому ми, з одного боку, скоротимо людей, а за рахунок цього – тим, хто залишиться, будемо платити більше. Будемо впроваджувати правильні цифрові технології, якісь запобіжники для того, аби в них не було навіть можливості брати участь у корупції. І якщо в них буде вища зарплата, то в них буде нижча мотивація.

      На скільки може збільшитися зарплата? Це залежить від кожного державного органу. Наразі не можу сказати.

      Цікаво! "Мама любить швидкість": Дубінський пояснив, звідки у нього 24 квартири та 17 авто

      На сьогодні українські чиновники отримують робочу ставку, а також премії і надбавки, які іноді можуть у десятки разів перевищувати розмір ставки, і це ніхто не контролює. Чи плануєте ви змінити таку систему нарахування самої зарплати?

      Це залишилося ще з Радянського Союзу, наче формальна ставка не дуже велика. Як бачите, в нас формальний міністр отримує стільки, які і людина на заводі, проте через премії та надбавки це накручується.

      Це насправді не просте питання, тому що, відверто кажучи, мені завдяки Monobank пощастило і я не так прискіпливо дивлюся на те, яка в мене зарплата. Проте в мене є багато колег-міністрів та їхніх заступників, яким важливо те, яка в них зарплата. Тому що вони могли працювати в комерційному секторі та отримувати досить великі зарплати. Але ці люди зараз працюють у Кабміні і отримують зарплату, яка набагато нижча, ніж ринкова.

      У нас постійно виникають обговорення, чи можна врешті-решт спробувати запропонувати міністрам, заступникам, людям на високих посадах якщо не ринкову зарплату, то принаймні зарплату, яка не у 5 чи 10 разів нижча, ніж ринкова. Це непросте питання, тому що ми не впевнені, наскільки суспільство до цього готове.

      Будемо можливо проводити дискусії з цього приводу. Адже якщо міністри не отримуватимуть гідну зарплату, то вони або підуть, або скотяться до якоїсь корупції, бо їм будуть потрібні гроші.

      Як Кабмін боротиметься з рейдерством?

      Маю ще одне питання щодо боротьби з корупцією та рейдерством. Розкажіть, як ви плануєте побороти це?

      Я не можу сказати, що опікуюся корупцією в цілому, точно ні. Але от, що стосується рейдерства, то це така складна тема. Я займаюся цією темою вже менше, бо в нас зараз новий міністр юстиції Денис Малюська і він робить тут багато. Насправді основна проблема і причина рейдерства полягала в тому, що верхівка Мін’юсту, за оцінкою деяких експертів, боролася з цим явищем не так ревно.

      Зараз там новий менеджмент і всі говорять про те, що кількість рейдерських випадків зменшилася. З іншого боку, потрібно зробити багато технологічних речей, які б не дозволили цього, адже менеджмент може знову змінитися і там будуть люди, які не так слідкуватимуть за цією темою. Саме над цим ми працюватимемо найближчий рік.

      Територія Кабміну величезна. Ви хочете сюди переселити і працівників інших міністерств. На якому це все етапі зараз та скільки людей тут можна помістити?

      Це не якась велика реформа. Я вважаю, що дуже важливо, щоб міністерства співпрацювали одне з одним, тому що коли, наприклад, Мін’юст і Міністерство економіки сидить у різних кутках Києва, то це не продуктивно, тому що вони не працюють як одна команда.

      А для того, щоб Кабмін продукував ефективні рішення, потрібно щоб люди перебували під одним дахом. Щоб вони спілкувалися один з одним, проводили якісь наради і так далі і таке інше. Це справедливо для бізнесу і так само справедливо для Кабміну.

      Кабінет міністрів України
      Кабінет міністрів України/ Фото "Лівий берег"

      Власне, ідея полягає в тому, щоб спробувати звести сюди якомога більше міністерств. Ми порахували, що якщо просто арифметично поділити кількість людей на площу, то за нормативами сюди можна чи не плюс додатково тисячу людей перевести. А це, на хвилиночку, до трьох міністерств приблизно.

      Подивимося, чи вдасться у нас. Ми зараз розраховуємо, хто куди має переїхати, граємо у п’ятнашки для того, щоб зробити план. Але, дійсно, я сподіваюся, що ми зможемо один-два державних органи перевести в цю будівлю. А ті будівлі, які вони залишать, знову ж так, або віддати на приватизацію, або в оренду.

      Скільки будівель можете віддати на приватизацію?

      Важко сказати. У нас 17 міністерств, і чи не кожне міністерство має окрему будівлю, а часто – і навіть більше. Наприклад, є Міністерство соціальної політики. Нещодавно розмовляв з міністеркою Юлією. За її словами, було б ідеально перевезти сюди приблизно 350 людей. Я сподіваюся. Що якщо перше міністерство переїде, то це буде Міністерство соцполітики. У них кілька будівель, розташовані біля Бессарабської площі.

      Є міністерства, які зараз об’єднали. Що з ними плануєте робити?

      З ними у нас взагалі буде постійна робота. Чим далі, тим більше у нас буде вивільнятися нова площа, нові будівлі, якісь об’єкти нерухомості. Звісно, потрібно побудувати ефективний процес, щоб ці об’єкти або здавалися в оренду (що важливо – за ринковими цінами), або приватизовувалися і йшли на продаж через ProZorro.

      Це досить складне амбітне завдання, яке стоїть перед Фондом держмайна. Там, знову ж таки, новий керівник. Тому я дуже сподіваюся, що у нього все вдасться. В нього дуже амбітні плани.

      Голова Фонду держмайна Дмитро Сениченко
      Голова Фонду держмайна Дмитро Сениченко/ Фото "Економічна правда"

      Ми у бюджеті наступного року заклали лише на малу приватизацію 6 мільярдів гривень, на велику приватизацію, якщо не помиляюся, – 5 мільярдів гривень, та на оренду – 4 мільярди гривень. Тобто це те, під чим він, фактично, підписався.

      Ці суми, які я назвав, – це наступного вже року. Те, що стосується будівель – це буде не так швидко, але спробуємо якомога швидше.

      Які ще важливі проєкти ви зараз втілюєте, про які я не згадала, але про які варто говорити?

      Ми зараз пробуємо повністю переглянути регламент Кабміну – те, яким чином міністерства співпрацюють один з одним, коли продукують якісь законодавчі або нормативні акти.

      Читайте також: Кого з міністрів можуть незабаром звільнити: думка експерта

      Зараз у нас працює величезна кількість людей, яка за оцінкою багатьох працює не так ефективно, як хотілося би. Ми зараз намагаємося повністю переглянути процес, як відбувається взаємодія між міністерствами, для того, щоб люди працювали більш ефективно, швидше (що дуже важливо). Тому що тут документи можуть губитися тижнями, чи не місяцями, між міністерствами. Хочемо, звісно. Все перевести в електронну форму. І таким чином, сподіваюся, Кабмін працюватиме ефективніше і буде менша кількість людей.

      Окремий – дуже великий шмат роботи – це цифровізація, діджиталізація – в широкому сенсі цього слова. Абсолютно все, що можна, ми маємо спростити, ліквідувати. А те, що залишиться, потрібно переводити в електронну форму. Я це називаю – перевести в цифру все, що рухається. І це, знову ж таки, великий і амбітний проєкт.

      Ви разом з Федоровим працюєте?

      Так, ми працюємо разом з Федоровим. Насправді, в усіх міністерствах цифровізація – це тема №1. Тому що всі розуміють: для того, щоб побороти корупцію і неефективність, ти маєш переводити все в цифру. Тому що коли в тебе все на папері – тут і корупційні ризики, і неефективність, і багато зайвих людей і так далі. Тому, в принципі, абсолютно всі міністри декларують, що цифровізація – це їхня "альфа та омега".

      михайло федоров
      Михайло Федоров/ Фото "Еспресо"

      Так вже вийшло, дійсно, що у нас є Міністерство цифрової трансформації. Михайло Федоров і я – як одні з лідерів, можна сказати, цього руху, тому що цифровізація для нас – це частина загальної стратегії.

      Як розвивається зараз IT-ринок? Як він має змінюватися? Та як запроваджуватимуть IT-технології серед старших людей?

      Що стосується IT-ринку в Україні, то він в цілому розвивається дуже круто. Насправді, з одного боку в нас крутий людський потенціал, а з іншого боку, зараз з точки зору законодавства та податкової системи, ITшники мають стимул розвиватися саме в Україні, тому що всі часто оформлені як СПД (суб’єкт підприємницької діяльності), як ФОПи (фізична особа підприємець).

      Часто компанії, які займаються аутсьорфінгом, вони залишають гроші за кордоном, тому не сплачують податки в Україні. Натомість в нашій державі зараз вигідно займатися IT-бізнесом, він зараз "квітне" та розвивається набагато швидше, ніж в усьому світі.

      Читайте також: Найпопулярніші мови програмування – рейтинг GitHub

      Що стосується IT-технологій для людей старшого віку, то тут держава може людей дещо стимулювати, навчати їх та відкривати якісь центри. Але хочу сказати, що головний фактор – це просто технічний прогрес, адже чим далі, тим більше людей відкриває для себе інтернет, смартфони тощо.

      Натомість держава повинна більше запроваджувати якісь електронні сервіси, тоді навіть якщо людина не любить технології, то для неї буде вибір – зробити кілька кліків у телефоні чи комп’ютері або ж піти кудись у чергу. Тут, хочеш не хочеш, а все одно будеш технологічним, бо це зручніше та більш вигідно.

      Ви вже згадували навчальні курси для старих людей. Але, якщо я не помиляюся, то в бюджеті на наступний рік на це не закладено коштів.

      Дивіться, те, що стосується IT-сфери, то попереднє бачення полягає в тому, що дуже багато речей (до прикладу, обладнання), то вже дуже багато куплено і не потрібно витрачати зайві гроші.

      З іншого боку, ті проєкти, які плануємо я, Михайло Федоров та багато інших колег, будуть спиратися більше не на бюджетні кошти, а на донорську допомогу. Є багато міжнародних організацій, Євросоюз та Світовий банк тощо. Які готові надавати донорську допомогу для запровадження таких правильних проєктів, що направлені на цифровізацію.

      Тобто вони вже проявили зацікавленість та вже готові допомогти?

      Так, звичайно. Дуже багато донорів готові допомагати і я знаю, що багато колег дійсне не закладали ці кошти до бюджету, бо ми сподіваємося отримати її від донорів.

      Люди переймаються темою електронного суду, тому дивуються, чому ви жодного разу не згадували цю тему. Чи буде розвиватися цей ресурс?

      Це дуже важлива тема, але я, якщо чесно, не планував поки нею займатися. Але судова гілка – це окрема гілка нашої виконавчої влади, і тут, м’яко кажучи, є що робити. Тому, на жаль, я тут не можу нічого більш конкретного казати.

      У вас є камера в кабінеті?

      Так.

      А хто за вами спостерігає?

      Без поняття. Жодної гадки.

      Коли ви зайшли вперше у цей кабінет, що вас найбільше роздратувало?

      Я не можу сказати, що мене щось роздратувало. Я бачу, що він дуже великий. Для однієї людини, навіть для міністра, він занадто великий. Тому я сподіваюся, що найближчим часом переїду в сусідній кабінет, він набагато менший. А тут, ми порахували, і зараз співпрацюємо з архітектурним бюро, як на умовах волонтерів погодилися нам зробити цей проєкт. Ми зараз робимо всі площі по Кабміну більш ефективними. І лише в цьому кабінеті приблизно 30 людей може сісти – досить комфортно у режимі open space (відкритий простір).

      Нічого цього (показує на столи – 24 канал) не буде. Звісно, це зайві видатки, але з іншого боку воно все окупиться, тому що люди не будуть займати площу, нерухомість по всьому Києву.

      Тому загальний план полягає в тому, щоби якомога більше людей сюди звести, а все інше приватизувати. Ми про це говорили.

      А за головним столом ви працюєте?

      Ні, ніколи.

      А де?

      Ось тут. А коли в мене зустрічі, ось тут сідають всі люди і ми працюємо.

      А на телефони вам у кабінет телефонують?

      Так. Інколи.

      Як користуватися? Незвично? Це ж не смартфон.

      Дуже незвично. Там є прямі лінії з президентом, з прем’єром, зі спікером. На кожен контакт – окремий телефон. Я вважаю, що це така досить дивна річ. Я сподіваюся, що, можливо, незабаром ми зможемо зробити, аби замість таких телефонів був додаток. Тому що з технічної точки зору, можна створити додаток таким чином, щоб це було навіть більше захищено завдяки методам шифрування. І тоді можна буде не витрачати буквально мільярди гривень на цю систему з цими дротами.

      Про захоплення історією прапорів

      У вас в кабінеті є прапор. І я чула історію, що вам загалом дуже подобаються прапори. Ви їх колекціонуєте?

      Це якесь захоплення з дитинства. Якби я не пішов у Кабмін, я б мабуть вже цього року опублікував книгу. Я писав книгу про прапори, є така наука – вексилологія. В мене є, до речі, телеграм-канал, який так і називається "Прапори з Дмитром Дубілетом". Там досить багато підписників.

      Що можна писати про прапори?

      Насправді, за кожним прапором є цікава історія, історія країни. Тобто, якщо ти знаєш походження певного прапора – це означає, що ти досить добре знаєш історію країни. Я загалом досить захоплююся історією. Зокрема, тому і люблю історію прапорів.

      А ця книга, можливо, пізніше має вийти?

      Я дуже сподіваюся. Зараз точно вже немає часу її писати. Але, можливо, в майбутньому. Коли я повернуся у бізнес, я спробую її дописати.

      У вас раніше було корпоративне правило, коли ви у ваших компаніях і паралельно читали одну і ту саму книгу, то писали по ній есе. А чи є така традиція в Кабміні?

      В Кабміні поки що немає такого правила. Можливо, коли у майбутньому, але зараз мені складно уявити, що ми зможемо це зробити.

      А якісь ідеї, які ви втілювали у Monobank, корпоративні – застосовуєте їх?

      Так, дуже багато.

      Наприклад?

      Що стосується майже всіх управлінський технологій – ми пробуємо втілювати тут: починаючи від культури ведення календарів через гугл-календар до культури документообігу, до фіксації системи завдань.

      Насправді, дуже багато таких управлінських технологій, які успішно працюють у комерційному секторі, і які можна і потрібно впроваджувати у державних органах.

      Про знаменитого кота Дубілета

      У колишнього глави АП Бориса Ложкіна була у свій час ідея поселити на Банковій кота. Чи є у вас така ідея і як справи у вашого кота?

      Були такі думки. Але я подумав, що це буде занадто епатажно. В когось може бути алергія, хтось відкриє двері – а кіт вистрибне. Складне питання, подивимося (усміхається – 24 канал). Взагалі у кота справи нормально, дякую! Він вам привіт передавав.

      А що з ним? Він зараз живе з вами? Знаходите на нього час?

      Він, на жаль, зараз не живе зі мною. Коли я переїхав у Кабмін, то, на жаль, я зараз вдома рідко буваю. Просто приїжджаю, лягаю спати, а потім відразу їду у Кабмін. І я дійшов до висновку, що коту досить складно у такому режимі, тому ми домовилися з моїм другом, що він переїжджає до нього. Сподіваюся, це тимчасово. Можливо, коли я повернуся до бізнесу, то спробую кота вмовити повернутися назад.

      Думаю, він ще подумає. На місці кота, я би вам не пробачила. Як, до речі, його звати? Адже в інстаграмі ви його просто підписуєте "Кіт".

      Так, його звати Хайон. Це ім’я відомого іспанського дизайнера-архітектора.

      Кіт Дмитра Дубілета
      Кіт Дмитра Дубілета

      А наклейки з Monobank – це вас кіт надихнув?

      Так, свого часу ми звернули увагу на те, що мій кіт більш популярний ніж я у соцмережах. І ми вирішили використовувати тему котів у нашому бізнесі.

      Наклейки від Monobank
      Наклейки від Monobank

      Дубілет про спорт, шахи і брак часу

      Раніше ви займалися спортом. Не знаю, як зараз. Ваша колишня дружина є засновницею спортклубу, ви також є співзасновником. Раніше ви навіть особисто проводили тренування?

      Так.

      Я до вас дуже давно хотіла потрапити на тренування! Чи є сенс записуватися?

      Сенс записуватися є, тому що це насправді дуже цікавий досвід. Але, на жаль, я зараз тимчасово не виконую обов’язки тренера цього клубу. Але повірте – ті тренери, які там працюють, вони це роблять набагато краще ніж я, тому я вам все одно рекомендую.

      А потім плануєте?

      Ой, у мене стільки планів! Коли я повернуся до бізнесу з Кабміну – в мене дуже багато планів. Зокрема, вони стосуються і спорту, і написання книжок.

      Ви написали, що спорт вам дозволяє бути більш впевненим. Тобто зараз ви не займаєтеся спортом, чи відчуваєте ви себе менш впевненим?

      Так, я відчуваю, що це проблема. Зараз у нас такий режим… Майже всі працюють по 80, 90, 100 годин на тиждень. І звісно, у довгостроковій перспективі – це не дуже ефективно, тому що в тебе просто інтелектуальні здібності падають. Зокрема, і через це я спортом припинив займатися. Раніше я займався по 5-6 разів на тиждень. Зараз – якщо вдасться один раз на тиждень – це буде успіх. Сподіваюся, що незабаром зможу повернутися до більш правильного графіку.

      А в шахи ви граєте?

      В шахи давно не грав. Я в дитинстві грав у шахи, у мене був перший розряд.

      А ви в курсі, що Михайло Федоров шукає собі партнера? В нього навіть шахи є в кабінеті.

      Ні, не в курсі! Круто!

      Про потаємні місця будівлі Кабміну

      А коли ви вперше потрапили у Кабмін як будівлю, які у вас були враження? Можливо, було щось, що вас найбільше здивувало? Тому що, мені здається, тут є що завгодно! Можливо, десь навіть є джакузі чи басейн.

      Так, є басейн. В будівлі у садку. Є там така будівля – клуб прем’єр-міністра – чи якось так це називається. Там ще є тренажерний зал і басейн. При чому, він був відкритий лише для прем’єр-міністра. Ми в перший же тиждень сказали, що він відкритий для всіх співробітників. Хто завгодно може записуватися.

      Читайте також: Програють абсолютно всі, – Дубілет про "війну" навколо "Приватбанку

      Тут є, якщо я не помиляюся, навіть перукарня. Тут є ще якісь дивні кімнати… от ми зараз намагаємося охопити весь план, щоб зрозуміти, де в нас площа використовується неефективно. І знову ж таки, як я вже казав, спробувати завести сюди якомога більше людей.

      Ви раніше хотіли позбутися деяких стін у кабінеті?

      Ні, не стін – перегородок. Була незвична така фішка у Кабміні – майже на кожному поверсі стояв пункт охорони або якась перегородка, через яку тобі потрібно було пройти. Або, якщо ти не мав перепустки, але мусив потрапити у якусь зону, то доводилося грати у таку собі "змійку" для того, щоб сходами потрапити з одного місця в інше.

      Зараз ми повністю все це відкрили. На щастя, зараз воно вже працює більш-менш.

      Чим займатиметься Дмитро Дубілет після того, як він покине крісло Кабінет міністрів?

      Ну, напевно, що повернуся в бізнес. Подивимося. Можливо, дійсно буду розвивати бізнес за кордоном чи в Україні.

      Вас також запитують, коли розпочалася Друга світова війна?

      Тут же два варіанти: у 1939 році – за європейською версією, у 1941 році – за радянською.

      Запитують, чи ви знаєте таблицю множення? Скільки буде 7×8?

      Трошки. Буде – 56.

      Яка зарплата зараз у Дмитра Дубілета?

      З усіма преміями та надбавками зарплата – близько 30 тисяч гривень на місяць, але я зараз розглядаю, як правильно відмовитися від неї, щоб це нормально виглядало. Тому що я вважаю, що держава має платити тим, кому це справді потрібно.

      Тобто ви готові жити за ті кошти, які ви заробили раніше?

      Так, у мене завдяки Monobank є певна "подушка", через яку можна не хвилюватися поки що за гроші.

      У вас не має власного автомобіля, хоча ви можете це собі дозволити. Ви орендуєте квартиру, більше того – їздите на таксі та навіть була історія, коли прем’єр-міністр спілкувався з міністрами, аби вони користувалися службовими авто, але ви, начебто, були не в захваті від цього.

      Цієї історії я не пам’ятаю, але в мене була така філософія про те, що необов’язково мати якісь речі, щоб ними користуватися. Це досить поширена думка про те, що ми живемо в sharing economy – коли ти можеш ділити якісь речі з іншими людьми, орендувати квартиру, користуватися Uklon або Uber і так далі.

      Зараз саме фактор володіння набагато менш важливий, ніж у 20-му столітті.

      А вам зараз комфортно користуватися службовим авто чи на Uber краще?

      Я більше люблю Uber, але зараз, коли є службові авто є певні умови, і інколи виходить так, що водій виконує роль охоронця.

      Дмитро Дубілет
      Дмитро Дубілет

      Хоч у вас немає авто, але маю питання, востаннє, скільки часу ви витрачали на зміну колеса, яке пробилося?

      Я не пам’ятаю. Мені здається, що востаннє я змінював колесо в автомобілі, коли мені було 10 років, разом з дідусем. Мабуть, хвилин 5-10, я не пам’ятаю.

      Я не дуже добре знаюся на автомобілях, моделях, я свого часу отримав водійські права, але зараз не дуже люблю керувати, тому це власне і є причиною, чому я більше люблю таксі. Бо набагато цікавіше сидіти позаду та читати щось, замість того, щоб керувати авто. Знаю, що багато людей люблять керувати автомобілем і це супер, але я більше люблю читати, наприклад.

      Запитання від всіх жінок України, чи серце Дмитра Дубілета – вільне?

      Вільне. Але зараз я не маю часу на стосунки та особисте життя.

      А які жінки вам подобаються?

      Це багатофакторна математична модель, а не топ модель (сміється..). Дивіться, це інтелект, це краса, це почуття гумору, тобто досить стандартні речі.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук