Найважливіші новини України та світу за суботу, 7 грудня.

Кількість жертв трагедії в Одесі зросла

Важливо: Смерть активіста Мирошниченка через українську мову: що вирішив суд

Рятувальники продовжують розбирати завали коледжу в Одесі на Троїцькій, де 4 грудня сталася страшна пожежа. З-під завалів витягнули тіла – кількість жертв збільшилася до 8. Наразі відомі імена 4 загиблих.

Жертви пожежі в одеському коледжі на Троїцькій, яких ідентифікували

  • Коваль Марина Володимирівна, викладачка коледжу 1963 року народження. Жила в Овідіопольському районі. Востаннє жінка виходила на зв’язок о 7 ранку 4 грудня, а вже о 14 її телефон не працював.
  • Бортюк Ганна Леонідівна, викладачка коледжу 1976 року народження. За словами очевидців, ця викладачка до останнього виводила учнів із палаючої будівлі.
  • Ксенія Бабенко – 17-річна студентка. Під час пожежі вона вистрибнула з вікна, її привезли в лікарню в агональному стані. Ксенія померла через 15 хвилин після госпіталізації.

У лікарні помер вогнеборець Сергій Шатохін 1976 року народження, який допомагав гасити вогонь. Він по драбині ліз на третій поверх будівлі, щоб розвідати ситуацію. У цю хвилину з вікна вистрибнула студентка – вони двоє впали вниз.

Сергій Шатохін
Загиблий рятувальник Сергій Шатохін/ Джерело: dumskaya.net

Медики не давали жодних прогнозів, стан вогнеборця оцінювали як вкрай важкий. Шахотін отримав великий забій мозку практично з усіх боків. Його підключили до апарату штучної вентиляції легень, з коми чоловік так і не вийшов.

Правоохоронці продовжують розслідування трагедії. Вже встановили двох перших підозрюваних. Їм саме готують підозру. Втім, правоохоронці наголошують: це лише початок, під час розслідування можуть з'явитися й інші підозрювані.

Одесити несуть квіти до місця трагедії. Допомагають їжею та теплим одягом рятувальникам, які вже четвертий день безупину розбирають уламки на згарищі. Вони продовжують пошукові роботи, проте констатують, що шансів знайти когось живим вже немає.


Розбір завалів триває/ Джерело:
dumskaya.net

Про все: Пожежа в Одесі на Троїцькій: що сталося, причини і деталі трагедії

Пожежа в Одесі на Троїцькій: основне

  • Пожежа в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу спалахнула 4 грудня близько 10 години ранку на 3 поверсі 6-поверхового навчального корпусу. Вогонь охопив майже 4 тисячі метрів квадратних. Людей із будівлі евакуювали. За словами очевидців, рятуючись від полум'я, деякі студенти стрибали з п'ятого поверху на припарковані автомобілі.
  • Загинули 8, кількість постраждалих зросла до 32 осіб, серед них – 15 неповнолітніх студентів.
  • Рятувальники продовжують працювати на місці події. Під завалами можуть бути 8 осіб, адже їх місце перебування досі залишається невідомим.
  • Поліція розглядає 2 причини займання: навмисний підпал та аварійна робота електрообладнання. Зокрема, пожежа могла спалахнути через електрообігрівачі, які ввімкнули через відсутність центрального опалення.

Зеленський провів закрите засідання РНБО перед 9 грудня

Важливо: У "Нафтогазі" відреагували на вимогу Медведєва щодо газового контракту

Напередодні нормандського саміту президент Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки і оборони. Зустріч, на якій були присутні всі члени РНБО, пройшла у закритому режимі в Офісі Глави держави.

Як згодом повідомив на брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов, на засіданні затвердили основний сценарій розвитку подій щодо майбутньої нормандської зустрічі.

Основне із закритого засідання РНБО:

  • Секретар РНБО зазначив, що сценарій реінтеграції Донбасу передбачає повернення Україні окупованих Донецької та Луганської областей.
  • Обговорили також повернення полонених українців, які перебувають на території Росії, окупованих Криму та Донбасу.
  • Друге питання, яке обговорювалося на засіданні, пов'язане з територіальною обороною. Відповідальним за нього призначили генерал-полковника Коваля.

Ми маємо розуміння, що всі, хто на сьогодні мають бажання долучитися до територіальної оборони, всі добровольці, які мають бажання взяти у цьому участь – будуть найближчим часом долучені до цього питання,
– сказав Данілов.

  • Третім розглянули питання кібербезпеки – Україна щодня відчуває атаки з певних територій на свій кіберпростір.

Данілов також додав, що Україна має п’ять варіантів поведінки – залежно від того, якими будуть результати нормандської зустрічі. Українські органи центральної влади та Збройні сили готові до будь-якого сценарію.

Що треба знати про зустріч у нормандському форматі?Вона відбудеться 9 грудня та пройде у Парижі. Усі країни-учасниці вже узгодили цю дату. У її межах вперше можуть зустрітися Зеленський і Путін.

Українська сторона давно наполягала на зустрічі у нормандському форматі, де б обговорили питання врегулювання ситуації на Донбасі. Але Росія довго її відтягувала, пояснюючи це тим, що вона "не принесе користі без ретельної підготовки".

Передумовами для проведення норманського саміту стали розведення військ у Станиці Луганській (завершилося 30 червня), Золотому (2 листопада) та Петрівському (11 листопада).

Знайте більше: США включили санкції проти "Північного потоку-2" в оборонний бюджет

Протести у Білорусі

Сотні людей в Мінську вийшли 7 грудня на протест проти інтеграції Білорусі в сусідню Росію. Усе через заяви білоруської влади про те, що Олександр Лукашенко і Володимир Путін домовилися створити спільний уряд, ринки нафти, газу, електроенергії та уніфіковане податкове законодавство.

Протестувальники тримали в руках плакати з написами "Ні російському фашизму і бандитизму", "Ніякої інтеграції", "Це не інтеграція, це окупація". Чимало з учасників були загорнуті в національні білоруські прапори. Лідери виголошували промови білоруською мовою, хоча сьогодні нею мало хто користується у країні.

З вигуками "Нехай живе Білорусь!" активісти рвали портрети Путіна. Вигукавали також гасла українського Євромайдану, зокрема "Віримо, можемо, переможемо!" Мітингувальники утворили на центральних вулицях "живий ланцюг".

В якийсь момент на площу, де влаштували протест, прийшли невідомі в цивільному. Між ними та пікетувальниками спалахнули сутички.

Путін і Лукашенко радилися понад 5 годин

Зустріч російського президента Володимира Путіна та білоруського лідера олександра Лукашенка тривала понад 5 годин. У Сочі вони обговорювали проблеми інтеграції обох україн.

  • Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що згоден на інтеграцію з Росією, але при рівних економічних умовах для підприємств.
  • При цьому Лукашенко не домагається від Москви зниження цін на газ або нафту.

Ми не просимо, як, дехто каже, дешевий газ, дешеву нафту. Ми готові і по 200 доларів газ купувати (на сьогодні – 127 доларів) і нафту купувати не по 63 долари за барель. Головне, щоб рівні були умови,
– сказав білоруський лідер.

Ще наприкінці 2018 року Білорусь і Росія вирішили створити робочу групу з врегулювання проблемних питань та розвитку інтеграції.

Без казусів не обійшлось.

Під час переговорів Путіна та Лукашенка несподівано згасло світло. Білоруський лідер відразу спробував "розрядити ситуацію". Сказав, що у всьому винен прессекретар російського президента Дмитро Песков.

Дивіться також: На Майдані в Києві влаштували акцію на підтримку Білорусі: фото

Що треба знати про інтеграцію Білорусі з Росією?Нещодавно у Держдумі Росії заявили про завершення підготовки проєкту Концепції зближення законодавств обох держав. Робота над програмою дій щодо поглиблення інтеграції в межах Союзної держави і над пакетом "дорожніх карт" нібито перебуває на завершальній стадії.

Росія і Білорусь тепер ведуть переговори про єдиний Податковий кодекс, Громадянський кодекс і зовнішньополітичну торгівлю.

Планують уніфікувати облік власності та соцгарантії, об'єднати банківський нагляд, залишивши 2 центробанки; створити єдиний регулятор ринків нафти, газу і електроенергії; астково об'єднати платіжні системи, а з 2021 року запровадять єдиний доступ до держзакупівель.

Лукашенко переконує, що не здасть незалежність і суверенітет країни, а Білорусь із Росією не ведуть діалог про створення єдиного парламенту.