Головні новини 19 грудня: ухвалення Виборчого кодексу та стрілянина в Москві

Найважливіші новини України та світу за четвер, 19 грудня:

Зміна Виборчого кодексу

Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс зі змінами від президента. Документ підтримало 330 народних депутатів. Ухвалили його депутати минулого скликання, проте Володимир Зеленський ветував документ та повернув до Ради зі своїми правками.

До теми: У "Слузі народу" розповіли, коли Рада прийме законопроєкт про ринок землі

На думку політолога Олега Постернака, запропонований ексспікером Ради Андрієм Парубієм та ухвалений Радою попереднього скликання Виборчий кодекс – найгірший серед інших документів з виборчого права за всю історію України. Запропонована система так званих відкритих списків фактично формує нерівність виборчих регіонів між собою та територіального представництва в Раді. Детальніше читайте за посиланням.

Зверніть увагу: Рада схвалила закон про кнопкодавство: що загрожує нардепам-порушникам

Наступного року обранці ще повернуться до доопрацювання вже ухваленого Виборчого кодексу, аби він став бездоганним з точки зору відкритості для людей (йдеться про відкриті виборчі списки). Наступні вибори вже відбудуться за новим законом.

Стрілянина у Москві

Ввечері 19 грудня поблизу Федеральної служби Росії сталася кривава стрілянина. У результаті загинула щонайменше одна людина, від 3 до 5 осіб отримали поранення. Зухвалий напад на Луб’янці у самому центрі Москви вже кваліфікували як теракт.

Дізнайтесь більше: Стрілянина у центрі Москви біля ФСБ: є загиблі

Щонайменше одна людина загинула / GettyImages

Під час нападу під будівлею ФСБ, російський президент Володимир Путін розважався разом із верхівкою спецслужб.

Володимир Путін перебував на офіційному заході, коли стріляли / пресслужба Кремля

Поки що точно невідомо, скільки нападників відкрили вогонь. У ФСБ звітували про ліквідацію одного стрільця, інший, за їхніми словами, ховався серед колон будівлі і відстрілювався. Доля третього була невідома. Згодом у тій же ФСБ заявили, що стріляла одна людина і вона вже ліквідована.
Відомо про 5 постраждалих, двоє людей перебувають у критичному стані.

Стрілянина на Луб'янці: відео

Пресконференція Путіна: основне

На цьогорічній пресконференції очільника Кремля були присутні майже 2000 російських й іноземних журналістів. Їхня кількість цього року є рекордною, а сам захід відбувається вже 15 раз.

До теми: Путін про газову угоду: Думаю, що ми домовимося

Путін стривожився заявою президента України Володимира Зеленського про можливий перегляд мінських угод. Він вважає, що це неможливо, а після цього "ситуація може зайти в глухий кут".

Від України традиційно акредитувався журналіст Роман Цимбалюк. Він запитав, коли Росія збирається розпустити окупаційні адміністрації на окупованому Донбасі. Путін у відповідь заявив, що представників бойовиків "змусили поставити підписи під мінськими домовленостями", а його через це "буквально взяли за горло".

Очільник кремля вважає, що до закриття кордону на тимчасово окупованому Донбасі – довгий шлях. За його словами, воно завершиться лише після "всеохопного політичного врегулювання" та "правами" для бойовиків, а почнеться на другий день після проведення виборів.

Читайте також: Цимбалюк про пресконференцію Путіна: Він не наївся окупованим Кримом і Донбасом

Путін вкотре заявив, що на Донбасі немає іноземних військ. Мовляв, там є місцеві "міліція" і "сили самооборони", які нібито складаються з місцевих мешканців. Крім того, він визнав, що на Донбасі справді є іноземні найманці. Однак говорив не про росіян, а про "французів і німців, що воюють і з одного боку, і з іншого".

Президент Росії вважає, що ключем у мінських домовленостях є імплементація закону про особливий статус Донбасу в Конституцію. Тим, що закон продовжили лише на рік, Путін незадоволений. Мовляв, "ні теперішня, ні колишня влада України не хочуть цього робити".

Окрім того, таким ж "необхідним" Путін вважає "прямий діалог з Донбасом", тобто ватажками бойовиків.

Наголосимо, команда Зеленського заявляла, що прямий діалог з проросійськими бойовиками неможливий, оскільки це одна з "червоних ліній". Однак у Росії завжди на цьому наполягають.

Що передбачає закон про особливий статус Донбасу?Підписаний Зеленським закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, був ухвалений у 2014 році терміном на 3 роки. Але з 2017 року парламент двічі продовжував дію закону на рік. Термін дії закону мав завершитися 31 грудня 2019 року, проте тепер його дію продовжили на рік – до 2020 року. Зміст закону: особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО набуває чинності тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України.

Російський президент заявив, що Україна та Росія все-таки зможуть домовитися між собою у газовому питанні. Путін також переконує, що Росія не має на меті дестабілізувати ситуацію і нібито зовсім не хоче використовувати газове питання для тиску і впливу на Україну. За його словами, "будівництво газопроводів в обхід України на таку позицію не впливає".

Путін також заявив, що Росія буде дзеркально відповідати на санкції США.

ЄС продовжив санкції проти Росії

Європейський Союз 19 грудня офіційно оголосив про продовження санкцій проти Росії до червня 2020 року. У документі йдеться, що санкції продовжили після доповідей президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера Німеччини Ангели Меркель про стан виконання мінських угод.

Важливо! Польща може покинути ЄС: чому виник скандал навколо судової реформи

Європейська Рада прийняла рішення одноголосно.

ЄС продовжив санкції проти Росії / Dt.ua

Також цю інформацію у твіттері підтвердив кореспондент з Брюсселя – Рікард Йозвяк.

Він заявив, що 19 грудня Європейський Союз офіційно схвалив продовження економічних санкцій проти Росії ще на 6 місяців.

У Києві запалили новорічну ялинку

Організатори встановили на Софійській площі у Києві не штучну, а живу ялинку. Її привезли з Житомирщини. Головна ялинка країни цьогоріч висотою сягає 30 метрів, а вага її понад 100 тонн. Новорічне дерево буде збірним із понад 400 сосен та ялиці. Вартість усіх дерев – 125 тисяч гривень.