Загадкова смерть судді Писанця, загострення на Донбасі: головні новини 12 вересня

Найважливіші новини України та світу за 12 вересня:

Читайте також Документалка про дорослих: в Україні презентували серіал про незалежність

Під Києвом знайшли мертвим відомого суддю Писанця

Джерело: Нацполіція

У селі Погреби Броварського району, що на Київщині, 11 вересня знайшли тіло судді Печерського райсуду Віталія Писанця. Напередодні чоловік відпочивав у знайомого та опинився в епіцентрі конфлікту. Власником будинку є військовий у відставці.

• За інформацією видання "Обозреватель", ввечері 11 вересня на місці трагедії гостював слідчий Солом'янського РУП ГУНП у Києві.
• Чоловіки розпивали алкоголь. Згодом – між ними спалахнув конфлікт. За даними ЗМІ, суддя наніс тілесні ушкодження одному з учасників застілля. Відразу після цього Писанець начебто перечепився та впав.
• Товариші викликали швидку та намагалися надати судді першу допомогу, але врятувати Писанця не вдалося.

Видання "Сегодня" написало, що у Писанця міг відірватися тромб, адже на тілі судді начебто не виявили видимих ушкоджень. Справу розслідуватиме ДБР за статтею про умисне вбивство.

Що відомо про діяльність Віталія Писанця

• Писанцю було 53 роки. Він здобув освіту у харківській Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Навчався на спеціальності "правознавство".
• Кар'єру почав як суддя Свердловського міського суду Луганської області. Цю посаду він обіймав з 1998 до 2015 року.
• З 2015 року був суддею Печерського райсуду Києва. З того часу фігурував у скандалах. Зокрема ухвалив рішення про зняття арешту з майна глави МВС часів президентства Януковича – Віталія Захарченка.
• Ба більше, головував у розглядах зміни запобіжного заходу підозрюваних у справі Шеремета. Тоді адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий заявив, що має сумніви щодо об'єктивного авторозподілу справи на суддю Писанця.

Загострення на фронті: бойовики вбили ще одного українського військового

Джерело: фейсбук ООС

Від початку доби 12 вересня проросійські бойовики 3 рази зривали тишу та відкривали вогонь у бік українських позицій. На жаль, один наш захисник загинув.

Біля Нью-Йорка ворог стріляв із автоматичних станкових гранатометів, в напрямку Невельського – із стрілецької зброї. У районі Верхньоторецького окупанти застосували протитанковий ракетний комплекс. У результаті обстрілу бойовиків військовий зазнав поранення та загинув.

Загиблий – 27-річний матрос Артур Голуб з Житомирської області.

Братику, твоя військова родина обіцяє – виродки обов'язково поплатяться за твоє життя своїми! Спочивай з миром!
– наголосили у 503 батальйоні.

Бойовики влучили протитанковою керованою ракетою у вантажівку, якою кермував захисник.

Українські бійці були змушені відкрити вогонь у відповідь. Про порушення окупантів повідомили представникам ОБСЄ.

Відоме ім'я військового, який загинув напередодні

Джерело: Обласний ресурсний центр з питань допомоги учасникам АТО та ВПО

Біля села Причепилівка на Луганщині російські бойовики 11 вересня вбили українського захисника, сержанта Олексія Куленка. У героя залишилися 3 дітей.

• На військову службу героя призвали навесні 2021 року.
• Голова Кіровоградської ОДА Марія Чорна розповіла, що воїн був родом з села Покотилово на Кіровоградщині.
• Куленко служив у 17-у окремому мотопіхотному батальйоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
• Несумісне з життям осколкове поранення герой отримав під час бойового чергування.

Загострення на Донбасі: що відомо

• Упродовж доби 11 вересня окупанти 14 разів порушили режим тиші. Бойовики гатили зі заборонених мінськими домовленостями артилерійських систем, гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї.
• Загинули 2 українських героїв, ще 9 – отримали поранення, а 1 боєць – бойове травмування.
• Протягом 8 – 9 вересня окупанти масово гатили в сторону українських позицій. У результаті постраждали 9 українських захисників, 6 з них отримали акубаротравми.

У ОП розповіли про зустріч Зеленського з Путіним

Джерело: "Дом"

Президент Володимир Зеленський хоче зустрітись з Володимиром Путіним у будь-який час на нейтральній території. Проте у Кремлі не бажають обговорювати питання окупованого Криму. Без цієї теми у зустрічі немає сенсу.

• Речник президента Сергій Никифоров заявив, що Москва не готова виносити питання Криму на порядок денний.
• За словами речника, переговори щодо зустрічі ведуться, але все залежить від Росії.
• Никифоров підкреслив, важливо, аби на цій зустрічі було питання про окупацію Росією частини території України.

У цьому сенсі ця зустріч залежить, за великим рахунком, від Росії – чи згодна вона говорити про те, що накоїла, і як Путін збирається це все виправляти– вважає Никифоров.

У ОП назвали умову нормандської зустрічі

Джерело: "Дом"

Сергій Никифоров заявив, що питання проведення зустрічі наразі не вирішували серед президентів. Та Володимир Зеленський хотів би, аби відбувся нормандський саміт. Інші учасники, на думку речника, теж мають таке ж бажання. Лідери могли б зустрітись для досягнення конкретного результату.

Також Никифоров говорив про конкретні результати зустрічі. Наприклад, щодо обміну полоненими.

У цьому форматі є постійний контакт між сторонами, якісь переговори тривають. Чекаємо, що можуть бути якісь конкретні домовленості, щоб їх потім своєю присутністю на найвищому рівні підтвердили лідери "нормандської четвірки"– сказав прессекретар.

Тепер питання щодо проведення саміту вирішується на рівні радників й міністрів закордонних справ. Тому детальніше про рівень підготовки Никифоров не зміг розповісти.

В Україні вшановують пам'ять жертв сталінських депортацій

Джерело: 24 канал

У другу неділю вересня в Україні вшановують пам'ять жертв сталінського примусового виселення. У 1944 – 1951 роках від насильницької депортації постраждали 700 тисяч українців.

• Для визначення радянсько-польського кордону 9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про "взаємний обмін населенням": українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.
• Встановлення нових державних кордонів в Європі стало підставою примусового виселення.
• Фактично, це було примусове переселення етнічних українців до східних та південних областей нашої держави.

Примусова депортація українців з етнічних земель: дивіться архівне відео

Виселення супроводжувалося порушенням прав і свобод людини, повною забороною повернення на рідні землі, вилученням майна.

Врешті – призвело до руйнування української культурної та історичної спадщини, поставило під загрозу знищення низку етнографічних груп українського народу.

Чекали 20 років: ФБР нарешті оприлюднило секретний документ про теракти 11 вересня

Джерело: Associated Press

Через 20 років після трагедії Федеральне бюро розслідувань опублікувало доповідь у цій справі. Документ розповідає, хто надав матеріально-технічну підтримку саудівським викрадачам літаків перед жахливим терактом.

Матеріали справи розсекретили у межах указу президента США Джо Байдена у 20-ті роковини з дня трагедії.

• У документі є інтерв'ю 2015 року з людиною, що подавала заяву на отримання громадянства США і кілька років тому неодноразово контактувала з громадянами Саудівської Аравії.
• За словами слідчих, вони надали істотну матеріально-технічну підтримку кільком викрадачам літаків.
• Комісія не виявила "жодних доказів того, що уряд Саудівської Аравії як установа або вищі саудівські офіційні особи індивідуально фінансували" атаки, організовані "Аль-Каїдою".
• Проте відзначила ймовірність того, що це могли зробити благодійні організації, спонсоровані урядом Саудівської Аравії.

Особливу увагу ФБР приділило першим двом викрадачам – Навафу аль-Хазму, Халіду аль-Міхдхару.

У лютому 2000 року, незабаром після прибуття в Південну Каліфорнію, вони зустріли в ресторані громадянина Саудівської Аравії, на ім'я Омар аль-Баюмі. Він допоміг їм знайти та орендувати квартиру в Сан-Дієго, мав зв'язки з урядом Саудівської Аравії й раніше привертав увагу ФБР.

Що сталося 11 вересня 2001-го у Нью-Йорку: дивіться відео

Зауважте Сфабрикували нові "докази": Джелялу загрожує до 20 років в'язниці, – адвокат