Своїми думками щодо масованого ракетного удару по об'єктах енергетичної інфраструктури, а також ситуацію на фронті поділився журналіст 24 каналу Олексій Печій. Він також розповів, чи вдалася Росії гра у зерновий шантаж.

Читайте також Росія атакувала Україну обмеженим типом ракет: куди "поділися" решта та дрони

Росія знову атакувала Україну ракетами, завдаючи ударів по енергетиці. Цього разу, на щастя, ППО спрацювало на відмінно. Але все одно кілька ракет досягли мети, зокрема було уражено 18 об'єктів по всій країні. Разом з тим, сьогоднішня атака розкрила додаткові загрози, які несе Росія не лише Україні, а й європейським країнам. Адже, країна-агресорка скеровує свої ракети через повітряний простір Молдови, а безпілотники вже навіть порушували повітряний простір Румунії. Таким чином Росія нібито провокує країни НАТО. Тож, відповідь, очевидно має бути рішучою. Тим часом в Інституті з вивчення війни, дослідивши останні дії Кремля, прийшли до висновку, що Росія готується до довгої затяжної війни.

Тож, докладніше про події сьогоднішнього дня, а також про майбутнє зернової угоди – ми з вами далі і поговоримо.

Сьогодні Росія здійснила кілька хвиль ракетних обстрілів України. За даними командування Повітряних сил ЗСУ, росіяни із літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95 та Ту-160 випустили по Україні понад 50 крилатих ракет Х-101 / Х-555 з півночі Каспійського моря та з району Волгодонська, що в Ростовській області Росії. Протиповітряна оборона України збила 44 ракети. Зокрема, у зонах відповідальності повітряного командування:

  • "Центр" – збито 18 ракет,
  • "Південь" – 12,
  • "Схід" – 9,
  • та у зоні повітряного командування "Захід" – 5 російських ракет.

Утім, окрім ракет, по Україні були запущені ще й дрони. За даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, загалом було атаковано 18 об'єктів у 10 областях, більшість з них – це саме енергетична інфраструктура.

Якщо говорити про Київ, то в Київській міській військовій адміністрації зазначають, що завдяки роботі ППО ворожих влучань по столиці немає. Однак через ситуацію на Київщині в місті – перебої зі світлом та водою. Зокрема, з самого ранку у столиці частково зникло електропостачання. Ба більше, у Київводоканалі повідомили, що через аварійну ситуацію в місті 80% споживачів залишаються без водопостачання.

Варте уваги Масована ракетна атака Росії: де в Україні відключили світло

І от у цій ситуації, навіть частина українців хибно вважає, що такі атаки – це нібито відповідь росіян за атаку на Севастопольську бухту 29 жовтня. Втім, насправді Росія планомірно намагається знищити енергосистему України, незалежно від інших обставин. Тим паче, що ракетні атаки щопонеділка вже стали сумною традицією росіян. Відповідно, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світ не називати ракетні атаки про мирного населення "відповіддю" на події на фронті.

Втім, розуміючи, що українська ППО працює на відмінно, Росія почала використовувати повітряний простір сусідніх країн, щоб, з одного боку, не дозволити ЗСУ збивати ракети занадто рано, а з іншого – спровокувати країни НАТО до ескалації.

Зокрема, сьогодні, під час ранкової атаки, на півночі Молдови впала російська ракета, яку збила українська система протиповітряної оборони. Вона впала в межах населеного пункту. Жертв, на щастя немає, але є руйнування житлового будинку. Втім, ця атака росіян мала на меті заподіяти ще більше шкоди, зокрема, загарбники зранку намагалися атакувати безпілотниками Дністровську дамбу, що розташована на відстані 10 кілометрів від дамби Наславча у Молдові. Дамба вціліла, але якби не робота ППО, це могло б призвести до трагедії із повінню.

І насправді ця атака вкрай небезпечна, адже у Командуванні повітряних сил ЗСУ повідомили, що росіяни вже неодноразово використовували повітряний простір Молдови для атак по території України. За словами спікера Повітряних сил Юрія Ігната, росіяни, атакуючи Україну з південного напрямку, проводять свої ракети таким чином, щоб вони частково залітали у повітряний простір Молдови, що звісно звужує поле для маневру наших Повітряних сил. І за словами Ігната, це питання треба виносити на міжнародний рівень, адже це не поодинокий випадок і він стосується не лише Молдови.

Спікер Повітряних сил зауважив, що неодноразово були зафіксовані ще й польоти ворожих безпілотників за 5 – 10 кілометрів від румунського кордону. Тобто безпілотник оперативно-тактичного рівня росіян банально провокує таким чином країни НАТО.

У МЗС Молдови вже засудили ракетні удари по Києву та інших містах – включно з ракетою, що була збита українською ППО та впала на території Молдови. Там підкреслили, що ці напади – кричуще порушення міжнародного гуманітарного права, яке забороняє завдавати ударів по цивільних особах та їхній інфраструктурі. Ба більше, в МЗС Молдови запевнили, що атаки на енергетичну інфраструктуру України завдають величезних економічних і соціальних збитків зокрема і громадянам Молдови. Адже вони теж відчувають на собі наслідки війни по сусідству. Нагадаємо, що донедавна Молдова купляла в України енергоносії, тепер же вимушена так само економити світло.

А от в міноборони Молдови, чомусь, не така рішуча реакція на падіння уламків російської ракети та на те, що російські ракети взагалі залітають у їх повітряний простір. Там запевнили, що їх система просто не могла нічого побачити. Про це, з посиланням на відомство, пише видання NewsMaker.

І от в цій ситуації знову гостро постало питання передачі Заходом Україні систем ППО та ПРО, які наші партнери чомусь не поспішають надавати. І радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк доволі красномовно зазначив, що наразі напевно "цікаво" спостерігати десь з Європи, як росіяни намагаються "заморозити" цілу країну, а потім слухати пропозиції Путіна про переговори. Замість цього, краще просто збільшити постачання зброї Україні для швидшої перемоги.

Так, звісно, сьогодні наші сили ППО спрацювали на відмінно, збивши більшість ракет у небі. Але вічно так тривати не може, адже наша система ППО потребує термінової модернізації. Про це зазначає спікер командування Повітряних сил Юрій Ігнат.

Тому ще раз підкреслюю, маючи далеко не передові системи ППО на озброєнні, наші захисники творять неймовірні дива, захищаючи наші домівки від російських ракет.

Так само наші захисники продовжують нищити ворога і на передовій. За минулу добу на південних рубежах захисту, Сили оборони виконали 156 вогневих завдань, знищивши 2 склади боєприпасів у Баштанському і Бериславському районах, самохідну великокаліберну гаубицю "Акація", 23-міліметрову зенітну установку, а також черговий літак Су-25. Загалом же за минулу добу ЗСУ ліквідували понад 600 окупантів.

Втім, вороги вчепилися в Херсонщину та на тимчасово окупованих територіях створюють абсолютно непридатні для проживання місцевого цивільного населення умови. Так, за даними ОК "Південь", загарбники відключають людям електрику, воду й доступ до інтернету, а також лякають ракетними ударами з боку ЗСУ, агітуючи за термінову евакуацію. Самі ж росіяни першочергово вивозять медзаклади з персоналом і оперативні служби. Від місцевих підприємців вони вимагають терміново реалізувати продовольчі товари, закривають крамниці та ринки. Водночас підрозділи окупаційних військ розпочали підготовку з відведення артилерійського озброєння з правобережної частини Херсонської області, з подальшим можливим перекиданням на інші напрямки.

З іншого боку Білорусь все ще залишається доволі небезпечним напрямком, звідки окупанти можуть знову спробувати наступати на Україну. Зокрема, самопроголошений президент Білорусі Лукашенко анонсував швидку зустріч із російським диктатором Путіним, щоб, цитую "планувати завдання на 2023 рік". Повідомляється, що білоруський диктатор запросив у свого прем'єра інформацію про реалізацію інтеграційних проєктів з Росією, але це може стосуватися і військової складової. Тобто, Лукашенко банально їде до Путіна отримувати наступні завдання.

Хоча в командуванні об'єднаних сил ЗСУ запевнили, що говорити про можливість повторного наступу на України з боку Білорусі можна у разі посилення угруповання військ. Наразі на території цієї країни немає необхідної кількості солдатів.

До теми Загроза нападу з Білорусі низька, але все може швидко змінитись: Буданов назвав умову

Хоча, з іншого боку, військові фіксують, що полігони в Білорусі все ж готуються приймати військовослужбовців. Так, кожен може розмістити до 5 тисяч солдатів. За підрахунками ЗСУ, в угрупованні для можливого наступу має бути близько 20 тисяч російських військових, решта – повинні бути білоруси. Втім, поки що Лукашенкові вдавалося уникнути прямої участі його армії у війні.

Але насторожує і ще один момент. Інститут з вивчення війни припускає, що Путін чекає на зиму і настання холодів, щоб зрозуміти, чи не змінять вони позицію Європи у підтримці України. Адже це один з ключових аспектів у цій війні. Інститут прогнозує, що Росія продовжуватиме проводити звичайні військові операції до 2023 року, а не перейде до застосування тактичної ядерної зброї або зменшить свої цілі, намагаючись досягти конкретних результатів.

Тобто, Путін найближчим часом намагатиметься утримувати нині окуповані території України. Втім, за нагоди пробуватиме захопити і нові, щоб створити умови для краху західної підтримки України. А він, як очікує диктатор, відбудеться саме цієї зими. Аналітики допускають, що Путін вдасться до застосування тактичної ядерної зброї тільки за умови раптового краху російської армії та початку масованого просування українських військ по всій лінії фронту.

Та, разом з тим, аналітики запевняють, що малоймовірно, що Путін прагнутиме прямого військового конфлікту з НАТО. А отже, намагатиметься балансувати, щоб не спровокувати західні війська. Але все одно продовжуватиме натякати на можливість російського тактичного ядерного удару і нападу на НАТО з метою "зламати волю Заходу продовжувати підтримувати Україну".

За прогнозами аналітиків, проведення мобілізації та початок призову строковиків має забезпечити Кремлю можливість для перекидання десятків тисяч солдат на фронт вже протягом наступних кількох тижнів. Утім частина буде залучена лише навесні 2023 року.

Причому характер перекидання мобілізованих росіян на війну наразі говорить про те, що Кремль панічно намагається посилити російську оборону і дозволити російським військам утримувати свої позиції проти очікуваних українських контрнаступальних операцій протягом решти осені і зимового періоду. Втім, за даними аналітиків Інституту з вивчення війни, Кремль створив всі передумови, щоб перекидати на фронт навіть молодих строковиків, які все ще не будуть належно підготовлені.

Тож, аналітики запевняють, що російська мобілізація переконливо свідчить про те, що Путін має намір продовжувати воювати до 2023 року, а не розраховувати на певне припинення вогню або на ескалацію, яка могла б завершити війну на його умовах. Також Кремль продовжує свій тиск на Європу відмовою постачати енергоносії взимку. Однак, європейські уряди підготували своє населення до складної зими, максимально запаслися енергоносіями та створили умови для скорочення споживання енергоресурсів навіть шляхом значних економічних втрат. Тож, це свідчить про те, що європейські лідери готові до тиску, а отже допомога Україні продовжуватиметься.

І, як пишуть аналітики, Путін спостерігатиме за західною підтримкою України, щоб визначитися, чи варто навесні реалізовувати новий наступ і перекидання призовників, чи все ж вдатися до радикальніших дій. Втім, залишається абсолютно незрозумілим питання забезпечення зброєю російських військ, адже проблеми з цим вже спостерігаються.

Тому, дуже схоже, що Путін дійсно розраховує саме на холодну зиму, як в Україні, так і в Європі. За його задумом, вона має спинити волю українців до боротьби та скоротити допомогу Заходу. Втім, оскільки енергетична криза в Європі, не призводить до бажаних результатів, в Кремлі перейшли ще й до продовольчого шантажу, зриваючи "зернову угоду".

Річ у тім, що за даними Bloomberg, світові ф'ючерси на пшеницю зросли після того, як Росія вийшла з угоди про експорт зерна з України через Чорне море. Зокрема, ціни на пшеницю вже підвищилися на 8%, а на кукурудзу – на 3%. І такий стрибок був прогнозований, адже світ покладається на Чорноморський регіон для експорту понад чверті пшениці та ячменю, приблизно п'ятої частини вантажів кукурудзи та основної частини постачання соняшникової олії.

Втім, і цей план Путіна може не спрацювати. По-перше, після демаршу Росії, Франція заявила, що разом із колегами в ЄС опрацьовує сухопутний маршрут для експорту українського зерна. За словами міністра сільського господарства Франції Марка Фено, сухопутний коридор може проходити через Румунію та Польщу.

А, по-друге, насправді зернова угода може працювати і без участі Росії, якщо на це буде воля президента Туреччини Ердогана. І, реалізація такого сценарію вже розпочалася. Річ у тім, що сьогодні з українських портів вийшли 12 суден з зерном, попри протест країни-агресорки. Це судна до країн Африки, Азії та Європи. І тут є цікавий момент: домовленість про експорт українського зерна відзначає, що Спільний координаційний центр у Туреччині, який проводить інспекцію суден, об'єднує ООН та "Сторони". Жодного перелічення цих "сторін" у документі немає. Тобто, якщо Росія виходить з угоди, то в ініціативі все одно залишаються інші сторони – Туреччина, Україна і ООН. Відповідно, саме ці сторони можуть продовжити процедуру перевірок суден, навіть без росіян. Втім, на це потрібна політична воля Ердогана.

Варте уваги – які плани Путіна на цю зиму: дивіться відео