Західні ЗМІ проаналізували, чому адміністрація Трампа вирішила ввести санкції саме зараз, а не декілька місяців тому, коли і було отруєно колишнього російського розвідника, та застерегли від небажаного ефекту, який ці штрафні заходи можуть спричинити.
Читайте також: Послідовно і жорстко: як США б’ють по Росії
Втрати для Росії
Найбільше звістці про нові санкції США проти Росії в рамках справи Скрипаля зраділа Великобританія. Після липневого візиту Дональда Трампа в Лондон та критики глави Білого дому плану Терези Мей щодо Brexit британці повірили, що вони знову знайшли свого союзника перед обличчям "російської агресії". Натомість у Росії очікувано обурились санкціям, назвавши їх "драконівськими". І недарма, адже вже 9 серпня курс рубля знизився до рекордної позначки у 66 рублів за долар. Найважливіші біржові індекси в Москві RTS і Moex також сильно знизилися. Окрім того, на фондові дані вплинуло падіння акцій "Аерофлоту" на 12%. Втрачають вартість і акції російських банків.
Як зазначає Le Figaro, нові санкції Вашингтона, запущені на виконання закону 1991 року про контроль над хімічною зброєю, після офіційного введення в дію 22 серпня спершу вплинуть на експорт в Росію електронних пристроїв та їх компонентів, а також на передачу технологій, "вразливих з точки зору національної безпеки" США, говориться в статті.
Якщо Росія протягом трьох місяців не погодиться надати гарантії незастосування хімічної зброї та відмовиться від принципу роботи оонівських інспекцій на своїй території, покликаних переконатися в її повній ліквідації, то другий пакет санкцій торкнеться двосторонніх дипломатичних відносин, доступу в американські аеропорти для компанії "Аерофлот", банківських позик у всіх американських банках та додаткових обмежень на імпорт й експорт товарів, який становить 38 мільярдів доларів на рік, пояснює французька газета.
Читайте також: Трамп більше від усіх зацікавлений у посиленні антиросійських санкцій, – експерт
Мотиви Трампа
Погодившись на санкції, які стали юридично неминучими, Дональд Трамп все ж знайшов спосіб зробити з цього електоральний аргумент. Перед тими, хто критикує його малодушність щодо Кремля, президент США красиво розіграє згадку про ці штрафні заходи, щоб довести свою непримиренність у питанні Росії. Подібний аргумент виявиться дуже цінним і для розслідування, яке веде спецпрокурор Роберт Мюллер з приводу передбачуваної змови між штабом Трампа та Москвою під час президентської кампанії 2016 року,
– йдеться у статті Le Figaro.
"Цікаво, що такі санкції несподівано з'явилися зараз, тоді як вони могли бути приведені в дію вже кілька місяців тому. Це наочно пояснює, наскільки у США посилився політичний тиск, націлений на Росію через її ворожі дії", – акцентує увагу науковий співробітник Atlantic Council Марк Сімаковсі.
Зворотний ефект
Зустріч президентів США та РФ 16 липня у Гельсінкі набула зворотного ефекту – можливо, до обопільного розчарування Путіна й Трампа. Тепер замість потепління у відносинах із Вашингтоном Росія стикається з новими санкціями, зауважує Financial Times.
Новина про нові санкції США проти Росії розвіяла надії про покращення відносин між двома країнами після зустрічі Трампа і Путіна в Гельсінкі
На думку видання, мотивом для вжиття заходів, пов'язаних з використанням нервово-паралітичної речовини "Новачок" у Британії, частково є бажання утримати Росію від повторних злочинів. Держдепартамент і Конгрес також хочуть зв'язати руки президенту Трампу, який відмовляється критикувати Путіна.
Потішно, що хоча б частина американської адміністрації готова вжити жорсткі і рішучі заходи проти неправомірних дій РФ. Однак доречнішою була б єдина і послідовна політика США. Більше того, щоб шанси змінити поведінку Кремля були кращими, США повинні підтримувати координацію з іншими партнерами, якої може виявитися недостатньо. Кроки, здійснені Вашингтоном у зв'язку з отруєнням у Солсбері (видворення 60 російських дипломатів та нові санкції – "24"), в деякому сенсі зміцнюють жорстку позицію британського прем'єра Терези Мей щодо Росії. Але поки вони випередили дії самої Британії,
– робить висновок FT.
Читайте також: Яка справжня причина введення США нових санкцій проти Росії
Лукавство та хаотичність президента США
Журналіста швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung Андреаса Рюша цікавить питання, як можна пов'язати те, що лідер США цього літа жодного разу не розкритикував поведінку Москви у справі Скрипаля, а тепер раптово вводить проти Росії санкції через інцидент з отруєнням. Відповідь, на думку кореспондента, проста.
"Рішення про санкції підтверджує образ дій, який в епоху Трампа повільно перетворюється у звичку: президент говорить одне, чиновники і Конгрес роблять інше. Ці розбіжності особливо помітні в політиці щодо Росії, хоча не тільки в ній", – розмірковує автор матеріалу.
Щоправда, в політиці щодо Росії Трамп має менше влади через антиросійських настрої в Конгресі та адміністрації США, підкреслює журналіст.
Якщо Кремль повірив у те, що завдяки прихильнику в Білому домі Путін може безкарно застосовувати отруйну речовину на Заході, то він ґрунтовно помилився,
– констатує Рюш.
Про те, що в хаотичній політиці президента США щодо Росії не прослідковується чіткої лінії, пише й оглядач австрійської газети Die Presse Крістіан Ульч.
Він нагадує, що відповідно до закону про контроль та знищення хімічної й біологічної зброї, ухваленим у 1991 році, США повинні протягом 60 днів з моменту застосування зброї масового ураження накласти санкції на державу, що стоїть за цим. Проте адміністрація США зі зрозумілих причин не стала оголошувати про введення санкцій напередодні зустрічі між Путіним і Трампом в Гельсінкі.
"Новий санкційний закон передбачає посилення штрафних заходів у тому випадку, якщо Москва протягом 90 днів переконливо не гарантуватиме того, що в майбутньому не буде застосовувати біологічну або хімічну зброю. Навряд чи від президента Путіна варто чекати подібних гарантій: по-перше, вони будуть побічно означати, що за застосуванням "Новачка" проти Скрипалів дійсно стоїть Кремль, по-друге, він навряд чи потерпить інспекторів у своїх військових лабораторіях", – прогнозує Ульч.
Читайте також: Лінія Путіна спрямована на посилення санкцій проти Росії, – політолог з РФ
Росію не вдасться "поставити на коліна"?
Та й загалом нові санкції можуть не так болісно вдарити по главі Кремля та РФ, як би цього хотілося законодавцям у США. Навпаки – можуть зіграти на руку лідеру Росії. Такої точки зору дотримується кореспондент The Washington Post Антон Трояновський. У своїй статті для WP він пише, що хоч санкції та загроза нових заходів і виявилися болючими для середнього класу, обваливши курс рубля до долара, однак висока ціна на нафту надала російському уряду велику "фінансову подушку" для підтримки держслужб та допомоги бізнес-магнатам, обкладених американськими санкціями. До того ж, на відміну від скоординованих трансатлантичних санкцій, введених у відповідь на окупацію Криму, цього разу європейські союзники Вашингтона не дотримуються його прикладу, підкреслює журналіст.
У результаті, за словами російських аналітиків, нові санкції навряд чи послаблять Путіна – принаймні в короткостроковій перспективі. Так, директор "Левада-Центру" Лев Гудков, якого цитує Трояновський, вважає, що санкції можуть сприяти зростанню рейтингу Путіна, але в майбутньому економічні труднощі все ж виявляться для нього згубними.
Загострення відносин між Сходом і Заходом може зміцнити позиції Путіна всередині РФ, припускає The Washington Post
Читайте також: Пєсков озвучив позицію Путіна щодо нових санкцій США
Схожу думку розвиває й Die Welt. Як заявив для видання аналітик Commerzbank Лютц Карповіц, якщо санкції будуть введені, то російським банкам буде "вкрай важко купувати гроші на глобальних фінансових ринках". Через страх перед санкціями європейські банки також можуть припинити співпрацювати з приватними банками Росії. Існує також ризик введення додаткових штрафних заходів проти РФ. Наступним кроком може стати заборона для інвесторів купувати російські облігації державної позики, що призведе до подальшого падіння рубля на 15%, зазначається у статті.
Але навіть найсуворіші санкції не зможуть поставити Росію на коліна. За минулі роки Кремль зробив багато для того, щоб стати менш вразливим, наприклад, шляхом поповнення валютних резервів. (...) Крім того, Росія належить до країн із найменшим боргом у світі (її борг становить 16%). Таким чином, стає очевидно, що нова зброя Америки (санкції – "24") неефективна,
– робить висновок німецька газета.
Путіну не варто розслаблятися
Але це ще далеко не кінець санкційної епопеї між США та Росією. Американські конгресмени мають про запас ще декілька "сюрпризів" для глави Кремля. Нещодавно до Сенату внесли "Акт про захист американської безпеки від агресії Кремля 2018" (DASKAA). В разі його ухвалення Москву визнають "спонсором тероризму", а Трампа змусять ефективніше виконувати закон CAATSA, в рамках якого пропонується оновити "кремлівський список" і почати шукати активи Путіна по всьому світу.
Сенатори-республіканці також представили закон "Про співпрацю у сфері енергетичної безпеки", мета якого – ввести санкції проти "Північного потоку-2". Ще одним "подарунком" Путіну може стати закон "Про захист Америки від російського втручання", який включає 18 різних законопроектів. Вісім із них користуються підтримкою обох партій.
Читайте також: Вотум недовіри Трампу: які нові санкції США проти Росії є найбільш імовірними