Таку думку 24 каналу висловив співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов.
Читайте також: Незламні "кіборги": що треба знати про героїчну оборону Донецького аеропорту
По-перше, зауважує експерт, це реакція Росії на пропозицію України щодо додаткових умов для проведення виборів в ОРДЛО. Київ наполягає: спочатку відновлення контролю над кордоном, а потім вибори в ОРДЛО. В Росії категорично проти такого сценарію. По-друге, інтенсивність обстрілів збільшилася одразу після заяв Кремля, зокрема Лаврова, що Україна начебто не виконує політичну частину мінських угод.
Ескалація військового напруження – стала практика Росії – носить показовий характер. Кремль демонструє, що окупаційні адміністрації можуть у будь-який момент йти на ескалацію військового напруження. Причому, використовуючи заборонену мінськими домовленостями зброю,
– підкреслює Дмитро Снєгирьов.
По-третє, зазначає фахівець, узгодження нових пунктів розведення військ. У Мінську на зустрічі Тристоронньої контактної групи – прозвучала пропозиція щодо додаткових місць розведення військ. Окупаційна адміністрація "ЛНР", за словами Снєгирьова, продавлює неприйнятні для України пункти Щастя і Веселогорівка.
Увага: У Донецьку застрелили бойовика Олексія Кривулю: що про нього відомо
"Україна наполягає на відкритті КПВВ у районі Золотого. А Росія на танконебезпечних для нас напрямках. Тому показово військове загострення йде саме на Луганському напрямку – біля пунктів Оріхово, Новотошківське. І біля Золоте-4 – пілотного району для розведення військ. Там бойовики знову проводять мінування. Мовиться більше, ніж про 500 мін. Це порушення умов розведення", – наголошує Снєгирьов.
Експерт підкреслює: Києву треба просувати свою дорожню карту, що наші представники і продемонстрували на переговорах у Мінську.
Ми повинні чітко усвідомлювати, що війна завершиться тоді, коли будуть виконані умови України. Інакше конфлікт матиме затяжний характер. Відповідь ЗСУ на обстріли бойовиків має бути жорстка і адекватна. Треба грати на випередження,
– переконаний експерт.
Що відбувається на фронті? Протягом кількох днів збройні проросійські формування Російської Федерації неодноразово порушили режим припинення вогню. Унаслідок чого загинули українські військові і є поранені. Зокрема, 20 січня один військовослужбовець Об'єднаних сил загинув, ще один отримав поранення. Противник обстріляв українські позиції із заборонених мінськими домовленостями 120-міліметрових мінометів, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що буде реакція на такі обстріли української сторони – Київ намагатиметься терміново зв’язатися з партнерами нормандського формату.
Хто загинув на Донбасі у 2020 році: список
Сергій Дичек – 48-річний військовий загинув 5 січня через підрив вантажівки з українськими бійцями, служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні;
Сергій Рацун – 43-річний воїн загинув 6 січня від ворожої кулі, служив 93-ій ОМБр імені Холодного Яру;
Микола Довженко – 23-річний боєць загинув 9 січня від поранення, отриманого під час обстрілу, служив у 28-ій ОМБр Лицарів Зимового Походу;
Віталій Караван – 26-річний захисник України загинув 13 січня імовірно через необережне поводження з боєприпасами, служив у 56-ій окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді;
Олексій Кучкін – 24-річний воїн загинув 15 січня від кулі снайпера, служив у 92-ій ОМБр отамана Івана Сірка;
Ігор Хімічук – 29-річний військовий загинув 16 січня від кулі снайпера, служив у 72-ій ОМБр Чорних Запорожців;
Валерій Закусило – 32-річний воїн загинув 18 січня від ворожої кулі, служив у 72-ій ОМБр Чорних Запорожців;
Олександр Слободанюк – 48-річний молодший сержант 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Карта окупованих територій на Донбасі / Інфографіка 24 каналу
