Головні новини 19 серпня: помер Борис Патон, ТКГ погодила чотири ділянки розведення сил

Найважливіші новини України та світу за середу, 19 серпня:

Помер Борис Патон

На 102-му році життя помер український науковець Борис Патон. Його винаходами в галузях зварювальних процесів, металургії і технології металів користуються в усьому світі.

Біографія Помер Борис Патон: що відомо про видатного науковця

Причини смерті наразі невідомі. Ймовірно, Борис Патон помер природною смертю. У листопаді йому б виповнилося вже 102 роки.

Про смерть науковця розповіла доцентка Дніпровського національного університету Людмила Кострюкова та Володимир Зеленський. Президент пригадав, що саме Борис Патон був першою людиною, яку нагородили званням Героя України.

Є багато слів, якими можна описати Бориса Євгеновича Патона. Однак немає таких слів, які повною мірою могли б розкрити масштаб його постаті,
– заявив Зеленський.

Він наголосив, що неможливо виміряти масштаб тієї втрати, яку зазнала Україна. Крім того, свої співчуття висловили прем’єр-міністр Денис Шмигаль та спікер Ради Дмитро Разумков.

За словами співробітників НАН, у Бориса Патона було захворювання серцево-судинної системи. Його двічі за останні 2 тижні госпіталізували до інституту Амосова. Його близькі повідомили, що науковець тиждень лежав у реанімації. Там йому підтримували роботу серця.

В Академії наук додають, що похорон Патона пройде, імовірно, в суботу, 22 серпня. Поховати науковця мають на Байковому кладовищі. Тут спочивають його рідні – батько, мати та донька.

Що відомо про Бориса Патона

• Борис Патон народився 14 листопада 1918 року у сім'ї відомого вченого, директора та засновника Інституту електрозварювання Євгена Патона та домогосподарки Наталії Патон.
• Упродовж 58 років був президентом Національної академії наук України (з 1962 року). Ще довше був директором Інституту електрозварювання.
• За час своєї професійної діяльності Патон став автором понад 400 різних винаходів у сферах зварювальних процесів, металургії і технології металів.
• Саме під його керівництвом винайшли електрошлаковий спосіб зварювання, що стало революцією в цій сфері. Також він був головним ініціатором створення технології зварювання живих тканин, що й нині використовується в хірургії.

Засідання ТКГ: результати

19 серпня у форматі відео конференції пройшло чергове засідання мінської Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Читайте також Представники бойовиків хочуть зірвати нормандську зустріч: що їм пообіцяв Кравчук

Про що домовилися сторони

• про 20 ділянок розмінування в межах оновленого плану;
• погодили чотири нові ділянки розведення сил на Донбасі;
• досягли згоди щодо списків утримуваних осіб, які готуються до обміну.

Реакція на можливу участь Україні в спецоперації щодо вагнерівців

Позиція Єрмака

Голова Офісу Президента Андрій Єрмак спростував інформацію про те, що українські спецслужби розробляли операцію щодо вагнерівців у Білорусі.

Актуально Поїздка вагнерівців до Білорусі була спецоперацією РФ, а не України, – голова розвідки Буданов

Єрмак назвав це "добре продуманою і спланованою дезінформаційною кампанією". За його словами, коментувати операцій спецслужб він не може, проте закиди про свою участь заперечує.

Очевидно, що версія про участь українських спецслужб в появі російських бойовиків-найманців у Білорусі напередодні виборів з'явилася не в Україні, а в російських ЗМІ,
– сказав Єрмак.

Керівник Офісу Президента спростував інформацію, що він пропонував перенести спецоперацію щодо вагнерівців через потребу домовитись з Росією про обмін полоненими.

Також Єрмаку нічого невідомо про те, що екскерівник ГУР Василь Бурба наполягав, щоб учасники наради в президента, на якій обговорювали операцію, пройшли поліграф.

Що кажуть у СБУ

Там відмовились коментувати чутки про начебто сплановану спецоперацію українських спецслужб щодо затримання вагнерівців.

Поширення цієї інформації у Службі безпеки назвали фейком та інформаційною операцією ворога. У службі додали, що жоден їхній співробітник не брав участі у "вербуванні" бійців "Вагнера", про що мовиться в оприлюднених аудіозаписах.

У СЗР підкреслили, що повідомлення про причетність України до білоруських вагнерівців створили російські спецслужби.

Водночас така інформація має відвертий антиукраїнський характер і завдає шкоди національній безпеці держави.

Версія Головного управління розвідки

• Керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов спростував версію. Ба більше, Буданов зазначив, що це була операція не українських, а російських спецслужб. Саме вони готували фейкову легенду про причетність до історії з вагнерівцями СБУ.
• Згодом ексглава розвідки Василь Бурба заявив про спроби завдати шкоди спецслужбам України. За його словами, вибудовувати конспірологічні теорії щодо справи вагнерівців неприпустимо.

Зверніть увагу "Голос" ініціює тимчасову слідчу комісію щодо ймовірного зриву спецоперації СБУ

Версія Юрія Бутусова

• Раніше головний редактор видання Цензор. НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що українські спецслужби, зокрема СБУ, підготували спецоперацію щодо затримання вагнерівців.
• У межах цієї спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вишки у Венесуелі.
• 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. А 25 числа найманці мали вилетіти в Туреччину. І під час цього перельоту літак повинен був екстрено сісти в одному з українських аеропортів, оскільки одному з пасажирів нібито стало би погано. Цю роль мав виконувати агент СБУ. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецпризначенців та затримала би вагнерівців.
• 24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький та начальник ГУР Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі Президента. На доповіді серед інших були присутніми президент Володимир Зеленський і голова ОПУ Андрій Єрмак.
• І після заходу Єрмак нібито попросив відкласти спецоперацію через переговори з РФ про обмін полоненими.
• Операцію відклали до 30 липня. Українські розвідники підозрюють, що після цього стався злив інформації у ФСБ РФ. Результатом було затримання найманців у Мінську і подальша їх передача Росії.
• 3 серпня Зеленський знову зібрав нараду. Під час неї начальник розвідки Бурба заявив, що операцію провалено, а причина цьому – зрада. Після цих подій Зеленський звільнив Бурбу та призначив нового начальника ГУР, а Баранецький пішов у безстрокову відпустку.

До теми Це був тест для Білорусі на вияв дружби з Україною, – політолог про ситуацію з вагнерівцями

Що відомо про затримання вагнерівців у Білорусі

• 29 липня 32 бойовиків проросійського угрупування "Вагнера" затримали біля Мінська, ще одного спіймали на півдні країни.
• За словами білоруської влади, метою перебування вагнерівців у країні була "дестабілізація ситуації під час виборчої кампанії".
• Натомість російська влада, яка формально не має відношення до бойовиків, запевнила: Білорусь була лише відправною точкою для вагнерівців до Стамбула. Бойовики, мовляв, просто затрималися на довше, бо не встигли на літак.
• Україна надіслала запит на видачу їй 28 з 32 найманців – кожен з них брав участь у війні на Донбасі, а 9 навіть були громадянами України.
• 14 серпня влада Білорусі відпустила 32 з 33 найманців до Росії. Одного залишили, адже він – громадянин Білорусі.
• Офіційний Київ засудив таке рішення Мінська.

Ситуація в Білорусі

Вже 11-ий день поспіль у країні тривають протести.

Детально Протести та страйки у Білорусі: що відбувається 19 серпня – фото, відео

Основне за 19 серпня

• У день президентських виборів 9 серпня зник росіянин, мешканець Санкт-Петербурга Михайло Дорожкін. Ні рідні, ні навіть російське МЗС досі не можуть його знайти.
• У Бобруйську в центральній частині міста в один день відбулися два паралельних мітинги – на підтримку Олександра Лукашенка й проти результатів виборів. Провладний мітинг зібрав близько 3 тисяч людей. Журналісти кажуть, що людей туди організовано звезли.
• У Гродно міська влада пішла на поступки протестувальникам і погодилася виконати всі їхні вимоги. Зокрема мовиться про відмову від переслідування учасників протестів і гарантії проведення мирних акцій.
• Працівники Мінського тракторного заводу (МТЗ) планували почати страйк, однак на прохідній їх зустріли бійці ОМОНу. Від ранку силовики почали затримувати людей. Повідомляють про щонайменше двох затриманих.
• Також силовики заблокували вхід до Купальського театру в Мінську. Працівників Белтелерадіокомпанії також не впустили на робочі місця
• Страйкували шахтарі "Білоруськалій", "Гродно-Азот" та інші.

Є ще одна жертва протестів

Під час протесту 11 серпня в Бресті Геннадій Шутов отримав вогнепальне поранення в голову. На вертольоті його транспортували у військовий госпіталь в Мінську. Там 43-річний чоловік і помер 19 серпня.

Родичі Геннадія розповідають, що чоловік не був активним учасником протесту: він не втручався у конфлікт, а просто йшов вулицею, коли отримав смертельне поранення. Очевидці розповідають, що у Геннадія вистрілили з даху будівлі навпроти.

Важливо Білоруські силовики визнали, що вбили Геннадія Шутова в Бресті: кажуть, що чинив опір

ЄС не визнає результати виборів

• Держави Євросоюзу не визнають результати виборів президента в Білорусі.
• Місцевій владі вони рекомендують розпочати перемовини з опозицією, а інші країни застерігають від втручань.
• Крім того, ЄС обіцяє виділити білорусам 53 мільйони євро.
• А на відповідальних за фальсифікації й насильство накладуть санкції.

Протести у Білорусі: все, що потрібно знати

• Після оголошення результатів президентських виборів у Білорусі 9 серпня люди почали масово виходити на вулиці. Річ у тім, що білоруси не погоджуються з перемогою Олександра Лукашенка та вважають вибори сфальсифікованими.
• ОМОН з самого початку мирних протестів жорстоко розганяв та затримував активістів. Дехто з протестувальників просиділи у СІЗО декілька днів без можливості зв'язатися з рідними. Ба більше, силовики катували та мордували активістів.
• Вже 11 днів поспіль білоруси влаштовують мирні мітинги протесту, страйки та демонстрації. Люди вимагають: провести чесні вибори, звільнити усіх політв'язнів та покарати ОМОНівців, яки били та катували мирних демонстрантів.
• Станом на 18 серпня у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі підтвердили загибель трьох учасників протестів у Мінську. Водночас правозахисники повідомляють про 5 жертв, серед них – Олександр Тарайковський та Олександр Вихор. 19 серпня стало відомо про загибель Геннадія Шутова.

Радимо ознайомитися Куля в легені та шиї, з рота йшла кров: як силовики "вбивали" мітингарів на протестах у Мінську

Дивіться відео з 10 дня акцій протесту у Білорусі:

Позачергове засідання Ради

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков скликає народних депутатів на позачергове засідання парламенту, яке відбудеться 25 серпня.

Цікаво Більшість українців не задоволена діями президента, уряду та Ради: результати опитування

Які питання розглянуть депутати:

• підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня 2020 року,
• зміни до держбюджету для додаткового фінансування компанії "Укргідроенерго",
• оголошення конкурсу на найкращий ескіз державного герба України,
• ратифікація меморандума між Україною як позичальником і ЄС як кредитором,
• ратифікація фінансової угоди "Європейські дороги України" між Україною і ЄС,
• ратифікація фінансової угоди "Транспортний зв'язок в Україні між Україною й ЄС.

Коротко про роботу Ради:

• Ще з 21 липня 2020 року парламентарі перебувають на канікулах, які почалися в перерві між 3 і 4 сесіями Верховної Ради України 9 скликання.
• Тож чергових засідань парламенту не буде аж до 1 вересня, коли стартує 4 сесія. Тому для схвалення важливих рішень варто скликати позачергове засідання.
• Спершу була й ідея про скликання депутатів на позачергове засідання 24 серпня. Втім воно мало б бути не робочим, а святковим – до річниці Незалежності України.

Військовий заколот у Малі

У північноафриканській країні Малі розпочався заколот військових. Внаслідок їхніх дій президент країни Ібрагім Бубакар Кейта пішов у відставку та розпустив парламент.

До слова У Буркіна-Фасо група бойовиків розстріляла людей на ринку: щонайменше 20 загиблих

Після низки арештів 18 травня заколотникам вдалося захопити палац, у якому перебував президент та його син.

Главу держави доправили у військовий табір поблизу столиці, міста Бамако. Через декілька годин після цього Ібрагім Бубакар Кейта виступив на державному телебаченні. У своєму зверненні до людей він наголосив, що не збирається проливати кров громадян, аби втримати владу.

Я не відчуваю ненависті до когось, моя любов до моєї країни не дозволить мені цього,
— заявив президент.

Кого ще заарештували заколотники

• прем’єр-міністра;
• міністра фінансів;
• міністра оборони;
• міністра закордонних справ;
• спікера парламенту.

Що відомо про заколот у Малі

• Точна кількість військових, які взяли участь у заколоті, – наразі невідома.
• ЗМІ повідомляють, що заколотниками командують щонайменше чотири лідери. Зокрема, полковник Національної гвардії Малі Садіо Камара та командувач військового округу Каті полковник Дьо.
• Президента Малі звинуватили у корупції та економічній кризі.
• У столиці заколотників підтримує місцеве населення. Тільки на центральній площі Бамако зібралося кілька тисяч осіб.

Реакція країн світу на переворот

• У Малі масово закривають посольства. Іноземні дипломати закликають своїх громадян не виходити з дому без зайвої необхідності.
• Представник США Пітер Фам заявив, що його країна виступає проти "позаконституційних змін уряду — як людьми з вулиці, так і військовими чи представниками спецслужб".
• Економічне співтовариство країн Західної Африки звернулося до військових із закликом повернутися до своїх казарм і вирішити конфлікт шляхом переговорів.
• ​Верховний представник Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що в спілці відкидають будь-які антиконституційні зміни.

Криза в Малі: основне

• У країні тривають великі антиурядові протести, в яких вже загинули щонайменше 14 людей. Учасники звинувачують президента в корупції і невмінні впоратися з економічною кризою.
• Раніше країна була французькою колонією, а стала незалежною державою лише 60 років тому. За цей час там відбулися вже 3 державні перевороти.