Найважливіші новини України та світу за вівторок, 18 травня:

Кадрові зміни в уряді

Джерело: 24 канал

Верховна Рада на позачерговому засіданні відправила у відставку одразу 3 міністрів.

Читайте також Стоятимуть жорсткі дедлайни, – Шмигаль про нового главу МОЗ і звільнення Степанова

Відставка Криклія

За звільнення Владислава Криклія з посади міністра інфраструктури проголосували 284 народних депутатів, проти був лише 1 нардеп.

Вже ексміністр, відповідаючи на запитання нардепів, зазначив, що заяву на звільнення з посади міністра його попросив написати Володимир Зеленський. Втім, сам Криклій з цього приводу сказав, що "це – колективне рішення, адже усі дії в міністерстві робилися командно". Тому він не може підтвердити, що це робилося під тиском.

На посаді Криклія, ймовірно, замінить глава "Укравтодору" Олександр Кубраков.

Звільнення Петрашка

Рішення про відставку Ігоря Петрашка з посади глави Мінекономіки підтримали 280 нардепів. Він пробув міністр трохи більше ніж 1 рік. За даними ЗМІ, міністр економіки попрощався з посадою через те, що до нього нібито накопичилося багато питань зі сторони президента та прем'єр-міністра.

Новим міністром економіки може стати Олексій Любченко. Наразі він очолює Державну податкову службу України, починаючи з квітня 2020 року.

Відставка Степанова

За звільнення Максима Степанова з посади голови Міністерства охорони здоров'я проголосували 292 народних депутатів. Відразу після голосування Степанов негайно вийшов з приміщення Верховної Ради та кудись поїхав. Журналісти не мали змоги поспілкуватися з політиком.

Раніше лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія казав, що головна причина відставки Степанова – провал вакцинації.

Ймовірним кандидатом на посаду нового міністра є головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

До слова, Криклія та Петрашка звільнили за власними бажанням, натомість Степанова відправили у відставку за поданням прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Важливо Рада схвалила останній законопроєкт земельної реформи

День пам'яті жертв геноциду кримських татар

Джерело: 24 канал

18 травня в Україні відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу. Дату обрано не випадково: саме 18 травня 1944 року за наказом Сталіна почалася насильницька депортація кримських татар.

Радимо ознайомитися День боротьби за права кримськотатарського народу: коли відновиться історична справедливість

Заява Джемілєва

Виступаючи у Раді, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв порівняв дії СРСР 77-річної давності із загарбанням Криму Кремлем. Спершу він зробив короткий екскурс у ті страшні події, нагадав, як у Криму опинилися росіяни: вони просто зайняли домівки тих, кого радянська влада викинула і знищила.

Джемілєв також зазначив, що аби обґрунтувати свої дії СРСР вигадав міф про начебто "нелояльність кримських татар до радянського режиму". Головна ж мета, наслідки якої виявилися пізніше – зробити Крим суто російською областю з "російським" населенням.

Також лідер кримських татар наголосив, що Росія знову посягає не на своє, забирає землі, честь і свободу кримських татар. Втім, скоро це припиниться, впевнений лідер кримських татар.

Заява Зеленського

Володимир Зеленський зазначив, що 18 травня кримських татар в Україні стає щонайменше 40 мільйонів. Він додав, що важливим є не слова, а дії, на які багато років чекали. Серед них президент назвав:

  • Заснування Дня спротиву окупації Криму та Севастополя у пам'ять про мужність кримчан, які підтримали єдність України на багатотисячному мітингу у Сімферополі.
  • Підписання указу про заходи з деокупації та реінтеграції півострова, зокрема стратегію розвитку кримськотатарської мови до 2032 року.
  • Створення формату "Кримська платформа" для активного захисту прав кримчан.

До теми Виштовхували з будинків, а хворих розстрілювали: болючі історії депортації кримських татар

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

  • За кілька днів у 1944 році радянська влада вивезла з півострова понад 180 тисяч людей, майно депортованих конфіскувала держава.
  • Вмотивував свої шовіністські і незаконні дії СРСР тим, що начебто "татари зрадили радянську владу".
  • Масове повернення кримськотатарського народу до Криму почалося напередодні розпаду Союзу у 1989 році.
  • 12 листопада 2015 року Рада визнала цей злочин СРСР геноцидом.

Обшуки у будинку Кличка

Джерело: фейсбук Юрія Бутусова

Зранку 18 травня до будинку, де проживає мер Києва Віталій Кличко, навідалися з обшуком правоохоронці.

Актуально Кличко вважає, що до обшуків у його будинку причетний Офіс Президента

Хто що каже про обшуки

  • Першим про обшуки повідомив головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов. Він заявив, що група озброєних людей в екіпіровці співробітників правоохоронних органів прибули до будинку Кличка на вулиці Хмельницького о 7:30. Сам мер о 7:00 виїхав на тренування і розминувся з групою ймовірно правоохоронців.
  • В ефірі одного з українських телеканалів прессекретарка Кличка Оксана Зинов'єва повідомила каналу, що обшуки у квартирі мера Києва так і не відбулися.
  • Згодом інцидент прокоментував і міський голова Києва.

Надійшла інформація, що озброєні люди увірвалися в під'їзд. А зараз вони чи то злякалися, чи то що, але пішли в іншу квартиру,
– розповів сам Кличко.

  • Самі ж правоохоронці заявили, що обшуки відбувалися не у помешканні Кличка. Мовляв, їх проводили у межах кримінального провадження за фактами фальсифікації нафтопродуктів.
  • Водночас мер у цьому не впевнений. Аби переконатися, що у квартирі не проводили обшуки, Віталій Кличко запросив журналістів до себе додому. Там дійсно не було сторонніх людей. Міський голова столиці вважає, що до обшуків причетний Офіс Президента.

Дивіться також Обшуки в будинку Кличка: мер Києва опублікував відео

Оскарження домашнього арешту Медведчука

Джерело: фейсбук Рената Кузьміна

Захисники Віктора Медведчука подали апеляцію на ухвалу Печерського райсуду. Вони намагатимуться оскаржити запобіжний захід для нардепа у вигляді домашнього арешту.

Дізнайтеся більше Апеляції на домашній арешт Медведчука розглянуть цього тижня

Водночас в Офісі генпрокурора теж подали апеляцію на рішення суду. Просять таки взяти проросійського політика під варту з альтернативою внесення застави в розмірі 300 мільйонів 930 гривень.

Запобіжний для Медведчука

Важливо зазначити, що обраний суддею Печерського райсуду В'ячеславом Підпалим запобіжний захід був значно м'якшим, ніж просили слідчі Офісу генпрокурори. Так, прокурори клопотали про тримання під вартою Медведчука до липня з можливістю застави у 300 мільйонів гривень.

Суддя Підпалий обрав для Медведчука запобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту. Він триватиме до 9 липня. Згодом стало відомо, що на депутата від ОПЗЖ одягли електронний браслет.

Відзначимо також, що однопартійці Медведчука, а це приблизно 40 народних депутатів, були готові взяти Віктора Медведчука на поруки. Зокрема серед них був і Ренат Кузьмін.

Справа Медведчука: коротко